Гаус (одиниця вимірювання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Га́ус, ґа́ус, (рос. гаусс, англ. gauss, нім. Gauß) — Ґс, Gs, одиниця магнітної індукції в СГС (симетричній або Гаусовій) і СГСМ системах одиниць.

1 Ґс = 10-4 вебера на 1 м² або 1 Ґс = 10-4 T.

Одиниця названа на честь німецького фізика і математика Карла-Фрідріха Ґаусса.

Один Гаус може виражатися через основні одиниці вимірювання в системі СГС так:

1 Ґс = 1 г1/2см-1/2с.−1.
1 Ґс = 100 мкТл
1 Тл = 10 КҐс

Література[ред. | ред. код]