Гафаров Аблякім Селімович
| крим. Ablâkim Selim oğlu Ğafarov | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
23 вересня 1907 Чайгозd, Q4166463?, Євпаторійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Помер |
5 лютого 1976 (68 років) Москва, СРСР |
| Похований | Даниловський мусульманський цвинтарd |
| Національність | кримські татари |
| Освіта | Промакадемія |
| Alma mater | Всесоюзна промислова академіяd |
| Політична партія | КПРС |
| Нагороди |
         |
Аблякім Селімович Гафаров (крим. Ablâkim Selim oğlu Ğafarov, Абляким Селим огълу Гъафаров; 23 вересня 1907 — 5 лютого 1976) — радянський військовий, партійний, державний та господарський діяч. Мав військове звання генерал-лейтенант[1].
Народився в селі Чайгоз Євпаторійського повіту. За національністю кримський татарин.
Виховувався в дитячому будинку імені Н. К. Крупської. У 1926 році закінчив сільськогосподарську школу в селищі Каратебе, після чого працював секретарем Євпаторійського РК ЛКСМ Кримської АРСР та на партійних посадах.
У 24-річному віці за особистим клопотанням Орджонікідзе був призначений директором Сакського бромзаводу (1931—1934). Одночасно у 1930—1935 роках навчався у Всесоюзній інженерно-промислової академії, яку закінчив із відзнакою.
У 1935—1938 керуючий Хімсольтресту Міністерства хімічної промисловості СРСР. Із 14 серпня 1938 по 10 жовтня 1940 року відповідальний секретар бюро і заступник голови Комісії радянського контролю, з 1940 Головний контролер наркомату Держконтролю СРСР.
20 червня 1941 року призначений заступником голови державної штатної комісії при Раднаркомі. Із 1942 року заступник завідувача управлінням кадрів ЦК ВКП (б), займався питаннями, пов'язаними з авіацією й металургією.
Із березня 1946 року перший заступник наркома, міністра Держконтролю СРСР. Потім — начальник Управління полімерної промисловості при РМ СРСР.
Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни I ступеня.
Після 1956 року учасник руху за повернення кримських татар в Крим[2].
Помер 5 лютого 1976 року в Москві. Похований на Даниловському мусульманському кладовищі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У його честь названа вулиця в Сімферополі.
Також у місті Саки є вулиця Гафарова.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кримські татари у Другій світовій війні
- http://www.ndkt.org/yu.-osmanov-ob-amethane-sultane.html [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
- «Обпалені крила»: Голос Криму [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Ким був мій дід Абляким Гафаров? [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ми пам'ятаємо: Кримські татари у Великій Вітчизняній війні [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мы помним: Крымские татары в Великой Отечественной войне | Крым сегодня — информационно-аналитический портал новостей Крыма. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 15 травня 2015.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 23 вересня
- Народились 1907
- Уродженці Таврійської губернії
- Померли 5 лютого
- Померли 1976
- Померли в Москві
- Поховані на Даниловському мусульманському цвинтарі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Комсомольські функціонери
- Члени КПРС
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Уродженці Сакського району