Гафт Валентин Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гафт Валентин Йосипович
Гафт Валентин Иосифович
Валентин Гафт

Валентин Гафт
Народження 2 вересня 1935(1935-09-02) (82 роки)
  Москва
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ
Рід діяльності актор
письменник
Роки активності: 1956
Дружина Остроумова Ольга Михайлівна
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Дружби
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Гафт Валентин Йосипович на Вікісховищі

Валентин Йосипович Гафт (рос. Гафт Валентин Иосифович; * 2 вересня 1935(19350902), Москва, РРФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР (1984), письменник, автор епіграм.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в єврейській родині вихідців з Полтавської області Йосипа Романовича (1907—1969) й Ґіти Давидівни (1908—1993) Гафт.

Навчаючись у школі, почав брати участь у шкільних виставах. Водночас, нікому не зізнавався в тому, що хоче стати артистом. Вступати в театральне училище вирішив потайки. Документи подав до Щукінського училища й до Школи-студії МХАТ. Випадково, за два дні до іспитів, Валентин Гафт зустрів на вулиці відомого актора Сергія Столярова й попросив «прослухати» його. Столяров хоч і здивувався, але не відмовив і навіть допоміг порадами. У Щукінськім училищі Валентин Гафт пройшов перший тур, але не пройшов другий. Проте в школу-студію МХАТ вступив з першої спроби, склавши іспит на «відмінно».

У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня В. О. Топоркова), після закінчення дебютував на сцені Театру ім. «Моссовета» (з рекомендаціями від Д. М. Журавльова). Через деякий час — в Театрі на Малій Бронній, потім — в А. О. Гончарова в маленькому театрі на Спартаківській вулиці. Справжні роботи почали виходити тільки в А. Ефроса в Ленкомі.

Дебютував у кіно 1956 року в фільмі «Вбивство на вулиці Данте». З 1969 року — актор театру «Современник». Також відомий своїми епіграмами[1].

Приватне життя[ред.ред. код]

Був одружений кілька разів. Першою дружиною була манекенниця Олена Ізоргіна. Другим був шлюб з балериною Інною Єлісеєвою, в них народилася донька Ольга, проте на початку 1980-х років Гафт і Єлисеєва розлучилися. Донька Ольга загинула у вересні 2002 року, покінчивши життя самогубством. Теперішня дружина — актриса Ольга Остроумова, під впливом якої Валентин Гафт охрестився у православ'я.

Відомі ролі[ред.ред. код]

Хвороба[ред.ред. код]

14 березня 2014 госпіталізовано до Боткінської лікарні в Москві в украй важкому стані.[2] 28 березня виписаний після успішного лікування.[3]

Суспільна позиція[ред.ред. код]

У вересні 2015 року на російському телевізійному каналі НТВ вийшов пропагандистський документальний фільм «Чорний список Порошенка»[4] за участю Валентина Гафта. В інтерв'ю актора, що послідувало виданню «Гордон»[5] журналістка Наталія Двалі, серед іншого, спитала Гафта відносно його деяких висловлювань у цьому фільмі:

« «Гордон»: У документальному фільмі НТВ Ви ще додали: "Я – путініст", – і що поважаєте президента РФ.
Гафт: Завжди говорю те, що думаю ... Кому потрібна Україна? Крим віддано вам несправедливо, це російська територія, за неї ті до біса скільки боролися, пролили кров.
 »

Інша цитата:[6]

Я — путинец, со мной опасно об этом говорить (про антивладні виступи в РФ). Я уважаю его (Путіна), и мне он нравится. Россия — ей богом отпущено быть чище и сильнее других.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1956 — Поет — Андре
  • 1956 — Вбивство на вулиці Данте — марсель Ружі
  • 1958 — Іван Дундич — французький солдат
  • 1960 — Нормандія-Німан — Мілле
  • 1960 — Російський сувенір — Клод Жерар, французький композитор
  • 1961 — Підводний човен (короткометражний) — Джим Темпл
  • 1965 — Ми, російський народ — Боєр
  • 1966 — Два роки над прірвою — штандартенфюрер Граузе
  • 1967 — Митя (фільм-спектакль) — Митя, Дмитро Іванович Мартинов
  • 1967 — Перший кур'єр — Микола Карлович фон Гесберг — жандармський ротмістр
  • 1968 — Інтервенція — «Довгий», Каро
  • 1968 — Каліф-Лелека — Кашнур, чарівник
  • 1968 — Нова — Костянтин Федорович Баранцев, тренер
  • 1969 — Чекай мене, Анна — клоун
  • 1969 — Сімейне щастя (кіноальманах) — прикажчик
  • 1970 — Звичайна історія (фільм-спектакль) — Сурков
  • 1970 — Про любов — Микола
  • 1970 — Соло (короткометражний) — Шарков
  • 1970 — Дивовижний хлопчик — доктор Капа
  • 1971 — Дорога на Рюбецаль — Апанасенко, командир партизанського загону
  • 1971 — Змова (фільм-спектакль) — Кейсі Джікс — полковник, начальник об'єднаного штабу
  • 1971 — Ніч на 14-й паралелі — Ед Стюар, льотчик
  • 1971 — Дозвольте зліт! — Віктор Кирилович Азанчєєв
  • 1971 — Людина з іншого боку — Андрій Ізвольський
  • 1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Томас Будденброк
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Сем Уеллер
  • 1973 — Балалайкин і К° (фільм-спектакль) — Глумов
  • 1973 — Всього кілька слів на честь пана де Мольєра (фільм-спектакль) — маркіз д'Орсіньі
  • 1973 — Зірковий час (фільм-спектакль) — помічник начальника контррозвідки
  • 1973 — Як кішка з собакою (анімаційний) — ведучий
  • 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Геверніц
  • 1973 — Цемент — Дмитро Івагін, білогвардієць
  • 1974 — Безприданниця (фільм-спектакль) — Сергій Сергійович Паратов
  • 1974 — Домбі і син (фільм-спектакль) — містер Домбі
  • 1974 — Жереб — Інокентій Жильцов
  • 1974 — Іван та Марія — скарбник
  • 1974 — Москва, любов моя — балетмейстер
  • 1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — Анатолій Анатолійович Петелін
  • 11974 — Таня (фільм-спектакль) — Герман Миколайович Балашов, молодий інженер
  • 1974 — Гніт (короткометражний)
  • 1975 — Будинки вдівця (фільм-спектакль)
  • 1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — Брассет, лакей
  • 1975 — Із записок Лопатіна (фільм-спектакль) — Лопатін
  • 1975 — На все життя — Крамін, поранений і паралізований лейтенант
  • 1975 — Ольга Сергіївна — Троянкін
  • 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — Растіньяк
  • 1976 — Шалене золото — Горацій Логан
  • 1976 — Денний поїзд — Ігор
  • 1976 — Ну, публіка! (Фільм-спектакль) — Олексій Тимофійович Балбінський, прокурор
  • 1976 — Повість про невідомого актора — Знаменський Роман Семенович, головний режисер театру
  • 1977 — Дівчинко, хочеш зніматися в кіно? — Павло Володимирович, режисер
  • 1977 — Майже смішна історія — попутник Мєшкова
  • 1977 — Сутичка в хуртовині — чужинець, грабіжник-рецидивіст
  • 1978 — Гравці (фільм-спектакль) — Втішний
  • 1978 — Кентаври — Андрес, змовник
  • 1978 — Королі і капуста — Френк Гудвін
  • 1978 — Острови в океані (фільм-спектакль) — лейтенант
  • 1979 — Гараж — Сидорін, голова гаражного кооперативу
  • 1979 — Чоловіки і жінки — Георгій
  • 1979 — Сьогодні і завтра — Олександр Григорович Россолов
  • 1979 — Ранковий обхід — Алік
  • 1979 — Ціркачонок — Жорж
  • 1980 — Історія кавалера де Гріє і Манон Леско (фільм-спектакль) — Тенвіль
  • 1980 — Про бідного гусара замовте слово — Іван Антонович Покровський, полковник
  • 1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Джаспер
  • 1980 — Три роки — Іван Гаврилович Ярцев, вчений-хімік
  • 1980 — Чорна курка, або Підземні жителі — Дефорж, вчитель французької
  • 1981 — Езоп — Агностос
  • 1982 — Гонки по вертикалі — Олексій Дєдушкін, злодій
  • 1982 — Якщо ворог не здається… — Штеммерман
  • 1982 — Поспішайте робити добро (фільм-спектакль) — Віктор Горєлов
  • 1982 — Субота і неділя (короткометражний) — психолог
  • 1982 — Митниця — Володимир Миколайович Нікітін
  • 1982 — Чарівники — Апполон Митрофанович Сатанєєв — заступник директора НУІНУ
  • 1983 — Винагорода — 1000 франків (фільм-спектакль) — Глапьє
  • 1983 — Месьє Ленуар, який… (фільм-спектакль) — князь Бореску
  • 1983 — Ромео і Джульєтта (фільм-спектакль) — епізод
  • 1984 — Вісім днів надії — Ігор Артемович Білоконь — директор шахти
  • 1984 — Перегон — Яків Борисович Левін, капітан
  • 1985 — Контракт століття — Сміт
  • 1985 — Про кота… — Людожер
  • 1986 — Рік теляти — Валеріан Сергійович, вчитель музики
  • 1986 — Мій ніжно коханий детектив — містер Лестер, старший інспектор Скотленд-Ярду
  • 1986 — По головній вулиці з оркестром — Костянтин Михайлович
  • 1986 — Подорож мсьє Перрішона — майор Мартьє
  • 1986 — Фуете — поет / Воланд
  • 1986—1988 — Життя Клима Самгіна — Трифонов, офіцер-алкоголік
  • 1987 — Більшовики (фільм-спектакль) — Стєклов, редактор газети «Ізвестія»
  • 1987 — Візит до Мінотавра — Павло Петрович Іконніков
  • 1987 — Час літати — ВІктор Іванович — саксофоніст, пасажир
  • 1987 — Забута мелодія для флейти — Одінков, чиновник «Головного управління вільного часу»
  • 1988 — Аеліта, не приставай до чоловіків — Скамейкін Василь Іванович, шахрай
  • 1988 — Злодії в законі — Артур
  • 1988 — Дороге задоволення — Вільям Тер-Іванов
  • 1989 — Візит дами — Альфред Ілл
  • 1989 — Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним — Лаврентій Павлович Берія
  • 1989 — Село Степанчиково і його мешканці (фільм-спектакль) — Коровкін
  • 1990 — Московський поліцейський Камінський — Лапшин
  • 1990 — Самогубець — конферансьє
  • 1990 — Футболіст — Олег Олександрович Норов, футбольний тренер
  • 1991 — Загублений в Сибіру — Берія
  • 1991 — Небеса обітовані — Дмитро Логінов, «Президент»
  • 1991 — Нічні забави — Михайло Федорович Езепов
  • 1991 — Терористка — Віктор
  • 1992 — Анкор, ще анкор! — Федір Васильович Виноградов, полковник
  • 1992 — Хто боїться Вірджинії Вульф? (Фільм-спектакль) — Джордж
  • 1992 — Важкі люди (фільм-спектакль) — Еліезер Вайнгартен
  • 1993 — Хочу в Америку — Епштейн
  • 1994 — Майстер і Маргарита — Воланд
  • 1994 — Я вільний, я нічий — Леонід Дмитрович Чесноков
  • 1996 — Кар'єра Артуро Уї. Нова версія — актор
  • 1997 — Сирота казанська — Павло Оттович Брумель, фокусник
  • 1999 — Небо в алмазах — заступник міністра
  • 2000 — Будинок для багатих — Роман Петрович Рум'янов, сатирик
  • 2000 — Ніжний вік — Саледон старший, відомий скульптор-дисидент
  • 2000 — Старі шкапи — генерал
  • 2001 — Годинник без стрілок — фотожурналіст
  • 2002 — По ту сторону вовків — Голощоков, доктор
  • 2003 — Дні ангела — Віктор Зуєв
  • 2003 — Кожен зійде на Голгофу — «Дядя Саша»
  • 2003 — Снігова любов, або Сон у зимову ніч — Олег Костянтинович
  • 2004 — Все починається з любові — Карл
  • 2005 — Дев'ять невідомих — Віктор Євгенович Севідов, британський мільйонер російського походження
  • 2005 — Лебединий рай — Гришин
  • 2005 — Майстер і Маргарита — Каїфа / людина у френчі
  • 2006 — Карнавальна ніч-2, або 50 років потому — Політтехнолог Борис Глібович
  • 2007 — 12 — 4-й присяжний
  • 2007 — Ленінград — режисер театру музичної комедії
  • 2007 — Чоловік, дружина і коханець (фільм-спектакль) — Трусоцький
  • 2008 — Операція «Чегевара» — Василь Петрович
  • 2008 — Тяжіння — Олександр Миколайович, художник
  • 2009 — Заєць. Любовна історія (фільм-спектакль) — Він
  • 2009 — Книга Майстрів — чарівне дзеркало
  • 2009 — Осінні квіти — Альфред Вікторович
  • 2010 — Родинний дім — Василь Петрович Швець, дивак-селекціонер
  • 2010 — Сон Гафта, переказаний Віктюком (фільм-спектакль) — головна роль
  • 2010 — Стомлені сонцем 2 — зек Пімен
  • 2011 — Життя і пригоди Мішки Япончика — Мендель Герш
  • 2011 — Морпіхи — Лазар Семенович Гольдман, лікар-гінеколог
  • 2013 — Ялинки 3 (кіноальманах) — Микола Петрович
  • 2013 — Шлях лідера. Вогняна річка. Залізна гора — Аркадій Йосипович Преображенський
  • 2013 — Найбільша маленька драма (фільм-спектакль) — Свєтловидов, трагік
  • 2013 — Студія 17 — Андрій Іванович Дорохов, режисер
  • 2014 — Історія однієї бабусі — Гавриїл Мойсейович Фішман
  • 2014 — Розриваючи замкнуте коло — Аркадій Йосипович Преображенський, професор Карагандинського університету
  • 2015 — Чумацький шлях
  • 2016 — Четвертий (короткометражний) — головна роль

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]