Гашкін Андрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Гашкін
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Олександрович
Гашкін
Народження 6 грудня 1970(1970-12-06) (53 роки)
  Талдом, Московська область,
РРФСР
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція правий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988 СРСР «Торпедо» (Владимир) 17 (0)
1989 СРСР «Торпедо» (Наб. Човни) 11 (0)
1991 СРСР «Сатурн» (Раменське) 42 (12)
1992 Росія «Знам'я Труда» 25 (15)
1993 Росія «Спартак» (Москва) 11 (0)
1994 Україна «Нива» (Т) 16 (4)
1994 Ізраїль «Бейтар» (Єрусалим) ? (?)
1994—1996 Україна «Чорноморець» (Одеса) 51 (13)
1996 Росія ЦСКА 16 (1)
1997—2001 Росія «Торпедо» (Москва) 143 (19)
2002 Росія «Уралан» 17 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрій Гашкін (рос. Андрей Александрович Гашкин; нар. 6 грудня 1970, Талдом, РРФСР) — радянський та російський футболіст, правий півзахисник. Зараз — тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Серйозно почав займатися футболом пізно — в 14 років. На дорослому рівні вперше почав виступати у Владимирі, в місцевому «Торпедо». Потім грав і за «Сатурн» з Раменського, і за команду «Знам'я труда» з Орєхово-Зуєво, і за московський «Спартак», з яким в 1993 році став чемпіоном і зміг зіграти з кумиром дитинства — Федором Черенковим[1].

Потім виступав в українській першості. У 1994 році підписав контракт з тернопільською «Нивою». У футболці тернопільського клубу дебютував 12 березня 1994 року у переможному (3:0) домашньому матчі 19-го туру вищої ліги чемпіонату України проти рівненського «Вереса». Андрій вийшов на поле у стартовому складі, а на 46-ій хвилині його замінив Віталій Шумський[2]. Дебютним голом за тернопільську команду відзначився 25 березня 1994 року на 33-ій хвилині переможного (3:0) домашнього поєдинку 21-го туру вищої ліги чемпіонату України проти харківського «Металіста». Гашкін вийшов на поле у стартовому складі, а на 60-ій хвилині його замінив Ігор Покідько[3]. Загалом у футболці «Ниви» у чемпіонаті України зіграв 16 матчів та відзначився 4-ма голами. Того ж року перейшов до одеського «Чорноморця», у складі якого двічі ставав володарем срібних медалей чемпіонату України. У період виступів за одеситів Гашкіну пропонували отримати українське громадянство і виступати за збірну України, але Андрій відмовився і в 1996 році повернувся до Росії, в ЦСКА.

На початку 1997 року слідом за головним тренером Олександром Тархановим перейшов у «Торпедо-Лужники», де провів наступні п'ять років. У 2000 році завоював бронзові медалі. За підсумками сезону 2000 року удостоївся призу «За вірність клубу» від редакції газети «Московський залізничник»[4]. Після закінчення контракту перейшов до елістинського «Уралана».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення футбольної кар'єри працював тренером в дитячій футбольній школі «Торпедо». Наприкінці 2005 року був призначений тренером дублюючого складу автозаводців[5]. Наприкінці 2007 року знову очолив ФШМ «Торпедо».

Досягнення[ред. | ред. код]

Виступи у єврокубках[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Андрій ГАШКІН: Навесні найважливіше результат. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  2. ↑ «Нива» (Тернопіль) — «Верес» (Рівне). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  3. ↑ «Нива» (Тернопіль) — «Металіст» (Харків). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  4. ↑ ФК ТОРПЕДО МОСКВА — Форум. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  5. ↑ Андрій Гашкін очолив дубль «Торпедо». Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гашкін_Андрій_Олександрович&oldid=37376243