Гаїчка середземноморська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаїчка середземноморська
Poecile lugubris, Bulgaria 1.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Рід: Гаїчка (Poecile)
Вид: Гаїчка середземноморська
Poecile lugubris
Temminck, 1820
Parus lugubris. Distribution map.png
Синоніми
Parus lugubris
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Poecile lugubris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Poecile lugubris
ITIS logo.svg ITIS: 562352
IUCN logo.svg МСОП: 103761494
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 156554

Гаїчка середземноморська[2] (Poecile lugubris) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Південно-Східній Європі, Малій Азії, на Близькому Сході та в Ірані. Мешкають на сухих відкритих ділянках із чагарниковою рослинністю та нечисленними розрізненими деревами та кущами, часто поблизу води, в оливкових гаях, виноградниках, лісах та на кам'янистих ділянках з чагарниками.

Опис[ред. | ред. код]

Зовні схожа на гаїчку-пухляка, тільки більша і з боків темніша. Довжина тіла становить від 13 до 14 см, вага — від 15 до 20 г. Дзьоб відносно сильний. На тімені та потилиці самця оперення коричнево-чорного кольору, оперення самиці коричневого кольору. Решта оперення верхньої частини тіла бурого забарвлення, обличчя та бічні сторони шиї білясті, нижня частина тіла біляста з сірувато-коричневими бічними сторонами та великою чорною плямою на горлі.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Poecile lugubris anatoliae, (Hartert, 1905), Мала Азія на південь до Ізраїлю;
  • P. l. dubius, (Hellmayr, 1901), гори Загрос в Ірані;
  • P. l. kirmanensis, (Koelz, 1950), в горах провінції Керман на півдні Ірану;
  • P. l. lugens, (Brehm, 1855), південь Греції;
  • P. l. lugubris, (Temminck, 1820), Балкани та північна Греція.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Poecile lugubris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.