Гаї-Розтоцькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаї-Розтоцькі
Файл:Герб села Гаї Розтоцькі.png Файл:Прапор села Гаї Розтоцькі.png
Герб Прапор
Гаї-Розтоцькі з пташиного польоту
Гаї-Розтоцькі з пташиного польоту
Гаї-Розтоцькі з пташиного польоту
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Залозецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040130060096436
Основні дані
Засноване 1785 до н.е
Населення 1 113
Площа 15 км²
Густота населення 69,6 осіб/км²
Поштовий індекс 47232
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д. / 49.82056; 25.40972Координати: 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д. / 49.82056; 25.40972
Місцева влада
Адреса ради 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64
Карта
Гаї-Розтоцькі. Карта розташування: Україна
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі. Карта розташування: Тернопільська область
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі
Мапа
Мапа

CMNS: Гаї-Розтоцькі у Вікісховищі

Гаї́-Розто́цькі — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.[1]

Населення — 1113 осіб (2012 р.).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1785. Землі належали в XVI ст. до Олеських маєтностей і були власністю воєводи Мартина Камінецького, а потім магнатів Вишневецьких та Потоцьких.

Розбудовуватися почало після великої пожежі 1830 року, яка майже повністю знищила розташовані поблизу Залізці. Вихідці з них, викупивши шмат землі у монастиря святого Августина, заснували поселення. Село розкинулось на берегах ярів і урочищ. Земля тут глиниста, придатна до вирощування садів. Селяни називали себе міщанами, бо походили з міста. Займалися садівництвом і бджільництвом. Зібраний урожай і мед возили до Тернополя, Львова, та навіть до Варшави і Гданська, від чого мали великий прибуток. Крім садівництва, у Гаях Розтоцьких робили вози, бочки, виправляли шкіри й ткали.

Недалеко від села є Гостра гора, вкрита мішаним лісом, — з покладами вапняку, який також є на Ушеровій горі і Шведовому камені. Ці гори є початком хребта Товтрів, що беруть початок у Підкамені. На Ушеровій горі (426 м над рівнем моря) був бастіон російських, а потім австрійських військ під час Першої світової війни. Шведів камінь також пов’язаний з військово-оборонною фортифікацією. Тут під час Північної війни (1705-1712 рр.) збудували укріплення шведські війська.

У часи Першої світової війни село було знищене, а населення виселене до Південної Австрії. Після війни культурне життя села підіймала молодь, що навчалась у Тернополі, Золочеві та Львові. У 30-х роках створено читальню "Просвіти", при якій утворились товариство "Січ" та кооператив "Згода". Був також духовий оркестр, яким керував Володимир Романевич.

Церква святого Вознесіння

Під час Другої світової війни до Червоної Армії насильно мобілізували 89 чоловіків (разом з Гаями-за-Рудою), 21 з них загинув. В селі була станиця "стрибків", яку роззброїли українські повстанці у 1944 р. У час визвольної боротьби 1940-1950 рр. населення Гаїв Розтоцьких брало в ній активну участь. Серед вояків УПА був навіть поляк Антін Яворський (розстріляний НКВД у 1945 р.). У лавах УПА боролися станичні Стефа Задвірна та Степан Левицький, зв’язкова Анастасія Левицька, кущовий провідник Антін Питляр ("Ярослав"), повстанці Олексій Левицький ("Грізний", "Олег"), Северин Хоміцький ("Музика"), Дмитро Нестор та Петро Левицький, бойовики СБ ОУН Ярослав Макар ("Олень"), Григорій Левицький ("Чорний") та Григорій Хоміцький ("Нечай"), районний референт пропаганди ОУН Заложцівського району Борис Питляр ("Явір") та підрайонний референт пропаганди Ярослав Питляр ("Байда")[2], повстанці Адольф Базан, Роман Баран, Василь Біляк, Іван Вихор, Ярослав Волинець, Михайло Кисіль, Катерина Левицька, Северин Максимів, Василь Рудакевич, Іван Сович[3].

До Першої світової війни була двокласна школа. Після війни, у 1925 році, збудовану нову чотирикласну школу. Директором був Петро Макар. У 1944 р. — школа семирічна, а з 1973 р. — середня.

Село газифіковане у 1999 р.

Гаї-Розтоцькі колишній Адміністративний центр Гаєрозтоцької сільської ради. Від 2020 року Гаї-Розтоцькі в складі Залозецької селищної громади. До села приєднано хутір Крутяки. Хутір Закамінь виключений з облікових даних у зв'язку із переселенням мешканців.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є чинна мурована греко-католицька церква святого Вознесіння, збудована у 1992 році, капличка Божої Матері, 6 «фігур» та 2 кам’яні хрести.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1974; скульптор В. Млинко, архітектор Л. Довбенчук), насипано символічну могилу воякам УПА.

Скульптура святого Миколая[ред. | ред. код]

У XVIII ст. в селі, в один момент, почали помирати діти від невідомої хвороби. Щоб смерті припинилися, родина Сідловських пожертвувала фігуру святого Миколая, яку встановили на межі Зборівського і Кременецького районів. Також було посаджено чотири липи. І тоді, недуга відступила.

Під час Другої світової війни німці прокладаючи воєнний шлях зрізали липи, а фігуру перенесли на подвір'я жителя села.

Після того, як припинився войовничий атеїзм скульптуру повернуто на первісне місце. Нині за фігурою доглядає прародичка фундатора Франка Сідловська.[4]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діє гає-розтоцьке НВК (збудована у 1989 р.), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Розтоцьке», фермерські господарства, крамниці, колишні колгоспні землі розпайовані.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Зіновій Моравський — український господарник, керівник у системі автомобільного транспорту Тернопільської області.
  • Михайло Покиданець - український художник, вишивальник.
  • проживав і похований доктор хімічних наук, професор Казимир  Патриляк.
  • проживав і похований килимар І. Покиданець.
  • член Національної спілки журналістів України, краєзнавець Григорій Жук.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. Зборівщина: історія і сьогодення [Історико-краєзнавчий нарис] / Уклад. Бігус М.Б., Тернопіль, 2008. — С. 130, 142, 146, 151, 153
  3. Гаї-Розтоцькі http://teren.in.ua/regions/hayiroztotski [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Грицько-Юрчук, О. Святий Миколаю, омофор твій нам оборона // Свобода. — 2007. — 22 груд. — С. 5. — (Скарбничка віри).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт села Гаї-Розтоцькі [Архівовано 25 травня 2017 у Wayback Machine.]