Гаї-Розтоцькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаї-Розтоцькі
Церква святого Вознесіння
Церква святого Вознесіння
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський район
Код КОАТУУ 6122681901
Основні дані
Засноване 1785
Населення 1 113
Площа 15 км²
Густота населення 69,6 осіб/км²
Поштовий індекс 47232
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д. / 49.82056; 25.40972Координати: 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д. / 49.82056; 25.40972
Місцева влада
Карта
Гаї-Розтоцькі. Карта розташування: Україна
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі. Карта розташування: Тернопільська область
Гаї-Розтоцькі
Гаї-Розтоцькі

Гаї-Розтоцькі у Вікісховищі?

Гаї́-Розто́цькі — село Зборівського району Тернопільської області. Центр сільради. До села приєднано хутір Крутяки. Хутір Закамінь виключений із облікових даних у зв'язку із переселенням жителів.

Населення — 1113 осіб (2012).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1785. Землі належали в XVI ст. до Олеських маєтностей і були власністю воєводи Мартина Камінецького, а потім магнатів Вишневецьких та Потоцьких.

Розбудовуватися почало після великої пожежі 1830 року, яка майже повністю знищила розташовані поблизу Залізці. Вихідці з них, викупивши шмат землі у монастиря святого Августина, заснували поселення. Село розкинулось на берегах ярів і урочищ. Земля тут глиниста, придатна до вирощування садів. Селяни називали себе міщанами, бо походили з міста. Займалися садівництвом і бджільництвом. Зібраний урожай і мед возили до Тернополя, Львова, та навіть до Варшави і Гданська, від чого мали великий прибуток. Крім садівництва, в Гаях Розтоцьких робили вози, бочки, виправляли шкіри і ткали.

Недалеко від села є Гостра гора, вкрита мішаним лісом, — з покладами вапняку, який також є на Ушаровій горі і Шведовому камені. Ці гори є початком хребта Товтрів, що беруть початок у Підкамені. На Ушаровій горі (426 м над рівнем моря) був бастіон російських, а потім австрійських військ під час Першої світової війни. Шведів камінь також пов’язаний з військово-оборонною фортифікацією. Тут під час Північної війни (1705-1712 рр.) збудували укріплення шведські війська.

Під час Першої світової війни село було знищене, а населення виселене до Південної Австрії. Після війни культурне життя села піднімала молодь, що навчалась у Тернополі, Золочеві та Львові. У 30-х роках створено читальню "Просвіти", при якій утворились товариство "Січ" та кооператив "Згода". Був також духовий оркестр, яким керував Володимир Романевич.

Під час Другої світової війни до Червоної Армії насильно мобілізували 89 чоловіків (разом з Гаями-за-Рудою), 21 з них загинув. В селі була станиця "стрибків", яку роззброїли українські повстанці у 1944 р. У час визвольної боротьби 1940-1950 рр. населення Гаїв Розтоцьких брало в ній активну участь. Серед вояків УПА був навіть поляк Антін Яворський (розстріляний НКВД у 1945 р.). У лавах УПА боролися станичні Стефа Задвірна та Степан Левицький, зв’язкова Анастасія Левицька, кущовий провідник Антін Питляр ("Ярослав"), повстанці Олексій Левицький ("Грізний", "Олег"), Северин Хоміцький ("Музика"), Дмитро Нестор та Петро Левицький, бойовики СБ ОУН Ярослав Макар ("Олень"), Григорій Левицький ("Чорний") та Григорій Хоміцький ("Нечай"), районний референт пропаганди ОУН Заложцівського району Борис Питляр ("Явір") та підрайонний референт пропаганди Ярослав Питляр ("Байда")[1], повстанці Адольф Базан, Роман Баран, Василь Біляк, Іван Вихор, Ярослав Волинець, Михайло Кисіль, Катерина Левицька, Северин Максимів, Василь Рудакевич, Іван Сович[2].

До Першої світової війни була двокласна школа. Після війни, у 1925 році, збудовану нову чотирикласну школу. Директором був Петро Макар. У 1944 р. — школа семирічна, а з 1973 р. — середня.

Село газифіковане у 1999 р.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Фігура св. Антонія
Фігура св. Миколая

Є греко-католицька церква святого Вознесіння (1990; мурована), капличка Божої Матері, 6 «фіґур» та 2 кам’яні хрести.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1974; скульптор В. Млинко, архітектор Л. Довбенчук), насипано символічну могилу воякам УПА.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня (збудована у 1989 р.), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Розтоцьке», фермерські господарства, крамниці, колишні колгоспні землі розпайовані.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • господарник, керівник у системі автомобільного транспорту Тернопільської області З. Моравський,
  • український художник, вишивальник Покиданець Михайло.
  • проживав і похований доктор хімічних наук, професор К. І. Патриляк
  • проживав і похований килимар І. Покиданець.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зборівщина: історія і сьогодення [Історико-краєзнавчий нарис] / Уклад. Бігус М.Б., Тернопіль, 2008. — С. 130, 142, 146, 151, 153
  2. Гаї-Розтоцькі http://teren.in.ua/regions/hayiroztotski

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт села Гаї-Розтоцькі