Перейти до вмісту

Гвадар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гвадар
урду گوادر
Основні дані
25°07′35″ пн. ш. 62°19′21″ сх. д. / 25.126388888889° пн. ш. 62.3225° сх. д. / 25.126388888889; 62.3225G O
КраїнаПакистан
РегіонБелуджистан
Столиця дляGwadard Редагувати інформацію у Вікіданих (Дистрикти Пакистану)
Населення70 852 осіб (2020) Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ4 м Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаАравійське море Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиЧжухай (20 квітня 2015)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames1177446
OSM ↑3228558 ·R (Gwadar)
Мапа
Гвадар. Карта розташування: Пакистан
Гвадар
Гвадар
Гвадар (Пакистан)
Гвадар. Карта розташування: Белуджистан
Гвадар
Гвадар
Гвадар (Белуджистан)

CMNS: Гвадар у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гвада́р (урду گوادر, англ. Gwadar) — портове місто та адміністративний центр однойменного округу, розташованого на південному-заході узбережжі пакистанської провінції Белуджистан. Місто розташоване на березі Аравійського моря навпроти Оману. Згідно з переписом 2017 року, Гвадар є 100-м за величиною містом Пакистану. Це було заморське володіння Оману з 1783 по 1958 рр.[2] Це приблизно 120 км (75 миль) на південний захід від Турбата, тоді як портове місто-побратим Чабахар в Ірані Провінція Сістан і Белуджистан розташована приблизно за 170 км (110 миль) на захід від Гвадара. 2 квітня 2021 року Гвадар було оголошено столицею регіону Південний Белуджистан.[3]

Основний промисловий концерн — рибопереробний завод. Гвадар увійшов до складу султанату Маскат і Оман у 1797 році, і лише в 1958 році місто та прилеглу територію було передано з Оману Пакистану.

Гвадар потрапив у центр уваги після Каргільського конфлікту, коли Пакистан відчув потребу у військовому морському порту, і дорога Карачі-Гвадар (прибережне шосе) була побудована для оборонних цілей.[4] Більшу частину своєї історії Гвадар був малим і середнім поселенням, економіка якого в основному базувалася на кустарному рибальстві. Стратегічна цінність його розташування була вперше визнана в 1954 році, коли Геологічна служба США на запит Пакистану визнала його придатним місцем для глибоководного порту, коли територія ще перебувала під владою Оману.[5] Потенціал території як великого глибоководного порту залишався невикористаним під час зміни урядів Пакистану до 2001 року, коли було розпочато будівництво першої фази було розпочато будівництво порту Гвадар.[6] Перша черга була урочисто відкрита в 2007 році загальною вартістю 248 мільйонів доларів.[7] Після будівництва порт спочатку залишався недостатньо використаним через низку причин, включаючи відсутність інвестицій, проблеми безпеки та нездатність уряду Пакистану передати землю, як це було обіцяно, портовому оператору, Адміністрації порту Сінгапуру.[8]

Історія

[ред. | ред. код]

В 1783—1958 роках, Гвадар входив у склад Султанату Маскат (сучасний Оман). Його викупив Пакистан лише в 1958 році.

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Гвадар омивається Оманською затокою (Аравійським морем) Індійського океану. Гвадар розташовується на Макранському березі, на перешийку молотообразного півострова, береги якого створюють дві напівкруглі бухти. Центр міста розташовується на висоті 8 м над рівнем моря[9].

Демографія

[ред. | ред. код]

Основне населення складають белуджі іранської групи індоєвропейської сім'ї народів.

Населення міста по роках[10][11]:

1998 2012 2017
43 850 65 364 138 438

Транспорт

[ред. | ред. код]

Гвадар є одним із трьох найбільших морських портів Пакистану. Морський порт був збудований Китаєм в період 2002—2005-х років та відкритий весною 2007 року. В 2008 року вантажообіг порту становив 52 000 тон. Головною автомобільною артерією є Макранське берегове шоссе, довжиною 700 км. В майбутньому Гвадар буде з'єднаний із Іраном автомобільним сполученням. По проекту китайсько-пакистанського економічного коридору вартістю 46 мільярдів доларів пакистанський глибоководний порт Гвадар (Gwadar Port[en]) буде зв'язаний через Сіньцзян-Уйгурський автономний район із портами Південного Китаю Гуанчжоу та Фанченган, після будівництва доріг «Кашгар — Хавеліан» (протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній із Індією територією Гілгіт-Балістан[12]) та «Хотан — Голмуд» (протяжністю 1600 км, в Китаї)[13][14]. Також в місті розташований міжнародний аеропорт Гвадар, який розташовується за 14 км від центру міста.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://subsites.chinadaily.com.cn/zhuhai/2018-07/05/c_45738.htm
  2. ↑ Serim (18 Травня 2017). Gwadar: the Sultan's Possession. qdl.qa (англ.). Процитовано 26 грудня 2019.
  3. ↑ Gwadar becomes capital of South Balochistan. Pakistan Today (англ.). 2 Квітня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  4. ↑ Shahzada Irfan Ahmed (3 вересня 2017). CPEC is not a game-changer, it's game over. The News on Sunday. The News International. Архів оригіналу (Interview: Kaiser Bengali) за 29 квітня 2025. Процитовано 30 Грудня 2022.
  5. ↑ Gwadar port: 'history-making milestones'. Dawn (англ.). 14 квітня 2008. Процитовано 14 листопада 2022.
  6. ↑ Mathias, Hartpence (15 Липня 2011). The Economic Dimension of Sino-Pakistan Relations: An Overview: 581—589. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  7. ↑ Walsh, Declan (31 Січня 2013). Chinese Company Will Run Strategic Pakistani Port. The New York Times. Процитовано 22 Червня 2016. China paid for 75 percent of the $248 million construction costs,
  8. ↑ China set to run Gwadar port as Singapore quits. Asia Times. 5 Вересня 2012. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 23 Червня 2016.
  9. ↑ Gwadar, Pakistan Page (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
  10. ↑ Gwādar (англ.). World Gazetteer. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
  11. ↑ Результати перепису населення в Пакистані-2017 [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.] с. 18
  12. ↑ Індія бойкотувала міжнародний форум в Китаї. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  13. ↑ Сі Цзіньпін провів переговори із прем'єр-міністром Пакистану Навазом Шарифом, сторони домовилися підвищити рівень відносин двох країн до стратегічного співробітництва і партнерства. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 липня 2021.
  14. ↑ Новий шовковий шлях: де Китай построїв ж/д коридори. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]