Гвардійське (Сімферопольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Гвардійське
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Сімферопольський район
Рада Гвардійська селищна рада
Код КОАТУУ: 0124755300
Облікова картка Гвардійське 
Основні дані
Засноване 1873
Статус з 1957 року
Площа  км²
Населення 12 702 (на 2014 рік)[1]
Поштовий індекс 97513
Телефонний код +380 652
Географічні координати 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д. / 45.11583; 34.01417Координати: 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д. / 45.11583; 34.01417
Висота над рівнем моря 146 м[2]
Водойма р. Салгир
Відстань
Найближча залізнична станція: Острякове
До обл. центру:
 - фізична: 18 км
 - залізницею: 33 км
 - автошляхами: 22,5 км
Селищна влада
Адреса смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63
Голова селищної ради Поляков Федор Георгійович
Карта
Гвардійське. Карта розташування: Україна
Гвардійське
Гвардійське
Гвардійське. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Гвардійське
Гвардійське

Commons-logo.svg Гвардійське у Вікісховищі

Гварді́йське (до 1945 року — Спат[3]; крим. Sarabuz, рос. Гвардейское) — селище міського типу в Україні, в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Розташоване в лісостеповому передгір'ї Криму, на річці Салгир (басейн Азовського моря), за 22 км від Сімферополя (автошлях М18), з яким має автобусне і залізничне сполучення. У селищі розташований залізничний вузол Острякове.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу Гвардійського виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. зв. Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в тому числі бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

1945 село Спат перейменоване на Гвардійське, 1948 року села Ново-Сарабуз і Гвардійське об'єднані у село Гвардійське.[4]

Із 1957 року — селище міського типу.

Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]

  • 1805 рік — 176 осіб (170 кримських татар, 6 ясирів)
  • 1926 рік — 539 ос. (213 німців, 170 росіян, 65 українців, 18 кримських татар, 18 євреїв, 14 греків, 7 вірменів) (у селі Спат і на станції Сарабуз)
  • 1939 рік — 3848 ос. (у селах Спат, Шунук і на станції Сарабуз)
  • 1989 рік — 14062 ос.
  • 2001 рік — 12 554 ос.
  • 2006 рік — 12 600 ос.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат напівзасушливий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня — 1,8°, липня +21,6°. Опадів — 360 мм на рік.

Установи і підприємства[ред. | ред. код]

Хлібозавод, цех Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, тепличний комбінат, Кримська дослідницька станція садівництва, степове відділення Нікітського ботанічного саду, краєзнавчий музей.

Освіта[ред. | ред. код]

У селищі діє Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з російською мовою навчання[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Гвардійське
  3. Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
  4. Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
  5. Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат // АР Крим. ІСУО

Посилання[ред. | ред. код]