Перейти до вмісту

Гвинтівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гвинтівка
Німецька гвинтівка Mauser 98 зразка 1898 року
Німецька гвинтівка Mauser 98 зразка 1898 року
ЕпохаXVII століття — донині
Належить довогнепальна зброя, нарізна зброя
Різновидисамозарядна гвинтівка, автоматична гвинтівка, снайперська гвинтівка, штуцер
Споріднені поняттярушниця
Гвинтівка у Вікісховищі

Гвинті́вка,[1][2] або ґвинті́вка,[3] — особиста стрілецька зброя з гвинтовими нарізами у каналі ствола, що призначена для ураження супротивника (цілі) вогнем, багнетом та прикладом.

Види

[ред. | ред. код]

Гвинтівки поділяються на два основні типи:

  1. за використанням: військові, мисливські та для цільової стрільби;
  2. за конструкцією затворного механізму: з поворотним затвором (одно- та багатозарядні), із казенною частиною, що відкривається, помпові, важільні та напівавтоматичні.

Історія розвитку

[ред. | ред. код]

Ще стрільці з лука знали, що обертання стріли внаслідок спеціального оперення дає більшу дальність і точність пострілу.[джерело?] Перші зразки стрілецької зброї з гвинтовими нарізами (штуцери) з'явилися на початку XVI ст. Вони забезпечували більшу точність і дальність стрільби, але коштували набагато дорожче за звичайну гладкоствольну рушницю, тому їхнє використання обмежувалось мисливцями. Крім того, нарізну зброю було важче зарядити, оскільки куля мала ввійти в нарізи.[4]

Близько середини XVIII століття почалось обмежене створення військових підрозділів з нарізною зброєю, спочатку з власною, а пізніше й закупленою державою. Невдовзі з'явились і перші стандартні зразки. Перше застосування легкої піхоти відбулось під час Семилітньої війни (1756—1763), однак без рішучого внеску. Натомість у війні за незалежність США (1775—1783) гвинтівки доволі активно застосовували вже обидві сторони, а на час Наполеонівських війн (1799—1815) регулярні підрозділи легкої піхоти мали всі протиборчі держави. На відміну від лінійної піхоти з рушницями, що йшли щільним строєм, легка піхота рухалась розсипним строєм і використовувала укриття.[4]

Новий поштовх розвитку нарізної зброї дав винахід конічної кулі Міньє, що мала порожнину в дні. Вона легко входила до ствола, а при пострілі розширювалась, входячи в нарізи. Вона суттєво прискорила заряджання нарізного штуцера й давала помітно більшу дальність і точність, ніж кругла куля. Куля Міньє широко застосовувалася англійськими військами під час Кримської війни (1853—1855) та обома сторонами в Громадянській війні в США (1861—1865).

У 1824 Йоганн фон Дрейзе вперше розробив гвинтівку казенного зарядження з ковзним затвором. Гвинтівка Дрейзе була прийнята на озброєння прусської армії в 1841[5]. Нова гвинтівка дала прусській армії велику перевагу: у Битві при Кеніггреці між прусською й австрійською арміями австрійці зазнали нищівної поразки, причому їх втрати перевищували втрати прусської армії в шість разів. В галузі стрілецької зброї почалася гонитва озброєнь, з'явилися гвинтівки казенного зарядження конструкції Snider (1865), Werndl (1867), Terssen (1868), Remington (1867), Chassepot (1868), Мартіні-Генрі (1871), Маузера (1871)[6]. Російська імператорська армія прийняла на озброєння гвинтівку системи Бердана (1868).

Снайперська гвинтівка

Новий поштовх гонитва озброєнь отримала з винаходом бездимного пороху (1884) і кулі в мідній оболонці (1883). Французька армія першою поставила на озброєння гвинтівку нового типу (Лебель, 1886). Незабаром пішли німці (Маузер, 1889), англійці (Лі-Енфілд, 1889) та інші. Російська армія прийняла на озброєння гвинтівку Нагана-Мосіна (1891), що після модернізації продовжувала перебувати на озброєнні близько 60 років. Магазинна гвинтівка з ковзним затвором стала основною зброєю піхоти у всіх війнах першої половини XX століття.

Після Другої світової війни застосовуються здебільшого автоматичні гвинтівки та карабіни. Також існують снайперські та спортивні гвинтівки.

Легальний статус

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]
«Вепр» — перша штурмова гвинтівка українського виробництва калібру 5,45 мм.

Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї в Україні регулюється наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року. Згідно з наказом, до мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною «парадокс» з нарізами 100—140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною «сюпра», комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими й нарізні стволи. При цьому, мисливська зброя повинна відповідати таким вимогам:[7]

  • для стрільби зі зброї використовуються мисливські патрони відповідного калібру;
  • загальна довжина з розкладеним та зафіксованим прикладом має становити не менше 800 мм;
  • місткість магазина (барабана) (з установленим обмежувачем за наявності) нарізної зброї не має перевищувати 10 патронів, а гладкоствольної — 4 патронів;
  • мати запобіжник;
  • довжина ствола мисливської зброї повинна відповідати вимогам ГСТУ 78-41-002-97.[8][9][10]

Правом придбання мисливської нарізної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 25-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гвинтівка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гвинтівка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Гвинтівка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. ↑ Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  4. 1 2 Németh, 2020.
  5. ↑ Dupuy, Trevor N., Colonel, U.S. Army (rtd). Evolution of Weapons and Warfare (Indianapolis: Bobbs-Merrill, 1980), p.293.
  6. ↑ R. Matuszewski, I. Wojcechowski «Karabin Mauser wz. 1898»: Warzhawa, 1984
  7. ↑ Наказ МВС № 622 від 21.08.98. вебсайт Верховної Ради України. 20 вересня 2013. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 30 травня 2014.
  8. ↑ Наказ МВС від 29.12.2012 №1222 Про затвердження Змін та доповнень до стандарту МВС України ГСТУ 78-41-002-97 (PDF). Міністерство внутрішніх справ України. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  9. ↑ Про затвердження Змін та доповнень до стандарту Міністерства внутрішніх справ України ГСТУ 78-41-002-97. Процитовано 8 травня 2022.
  10. ↑ ВИТЯГ З ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ УКРАЇНИ ЗБРОЯ СПОРТИВНА ТА МИСЛИВСЬКА ВИМОГИ БЕЗПЕКИ.МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ НА БЕЗПЕКУ ГСТУ 78-41-002-97 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2022. Процитовано 8 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвинтівка&oldid=46965316