Гвинтівка Colt-Burgess
| Гвинтівка Colt-Burgess | |
|---|---|
 Гвинтівка Colt-Burgess | |
| Тип | Гвинтівка |
| Походження |
 США |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Ендрю Берджесс |
| Виробник | Colt's Patent Firearms Manufacturing Company |
| Виготовлення | 1883-1885 |
| Виготовлена кількість |
6403 |
| Характеристики | |
| Вага | 4,0 кг (восьмикутний ствол); 3,9 кг (круглий ствол); 3,3 кг (карабін)[1] |
| Довжина | 1090 мм[1] |
| Довжина ствола | 650 мм (гвинтівка); 510 мм (карабін) |
|
| |
| Набій | .44-40 Winchester |
| Калібр | .44 |
| Дія | Важільна |
| Система живлення | 15-зарядний (гвинтівка) або 12-зарядний (карабін) трубчастий магазин |
|
| |
Гвинтівка Colt-Burgess у Вікісховищі | |
Гвинтівка Colt-Burgess, також мала назву гвинтівка 1883 Burgess або просто гвинтівка Burgess, важільна магазинна гвинтівка виробництва Colt's Patent Firearms Manufacturing Company з 1883 по 1885 роки. Гвинтівка Burgess стала єдиним виходом Кольта на ринок важільних гвинтівок для створення конкуренції лінійці популярних гвинтівок виробництва Winchester Repeating Arms Company.[2][3] Гвинтівка 1883 Burgess була розроблена і запатентована Ендрю Берджессом, американським зброярем-конструктором та фотографом, який продав конструкцію Кольту.[4][5]
Опис[ред. | ред. код]
Гвинтівка Colt-Burgess схожа за конструкцією на важільні гвинтівки Вінчестера, наприклад Winchester Model 1873. Її випускали у двох варіантах під набій .44-40 Winchester: у версії гвинтівки зі стволом довжиною 650 мм та у версії карабіна зі стволом довжиною 510 мм.[2] Гвинтівка мала восьмикутні, напів-восьмикутні та круглі стволи, найбільше було випущено гвинтівок з восьмикутними стволами.[1] Під стволом було розташовано трубчастий магазин, як і у інших важільних гвинтівках, на 15 набоїв у версії гвинтівки або на 12 набоїв у версії карабіну. Ствольна коробка гвинтівки Burgess менша за ствольну коробку Winchester 1873, що зменшило вагу зброї. Хоча УСМ схожий на Winchester 1873, її конструкція вважається більш міцною.[1][4] В УСМ використано колінчасто-важільну систему для замикання затвору. Подовження важелю заряджання є нижньою частиною колінчастого важелю; верхня частина колінчастого важелю приєднана до затвору. На ствольній коробці розташовано ковзний порт для заряджання набоїв у магазин; у Вінчестера для цієї мети використано відкидний порт. Гвинтівка Burgess мала синє або коричневе воронування стволу, синє воронування ствольної коробки, загартовані курок та важіль й горіхову ложу. Сучасні репродукції гвинтівки Burgess також мають загартовані рами.[1][3]
Виробництво[ред. | ред. код]
Хоча Кольт переважно був виробником популярних револьверів, наприклад Colt Single Action Army, у 1880-х роках компанія почала пошук шляхів виходу на ринок гвинтівок для конкуренції Вінчестеру.[5] У 1882 році Кольт підписав контракт з Ендрю Берджессом на розробку важільної гвинтівки і у липні 1883 році було розпочато виробництво нової гвинтівки. Гвинтівку Colt-Burgess випускали шістнадцять місяців, загальна кількість становила 6403 одиниці. Приблизно 60% з них були випущені у варіанті гвинтівки.[1] У порівнянні з виробничими показниками гвинтівки Winchester 1873, гвинтівка Colt-Burgess зазнала невдачі як серйозний конкурент Вінчестеру. З1873 по 1919 роки, Вінчестер випустив 720610 гвинтівок Модель 1873 або в середньому більше 15,000 штук на рік.[6]
Коротка історія виробництва Colt-Burgess викликала безліч спекуляцій щодо причини її зняття з виробництва. За легендою, почувши, що Кольт виходить на ринок важільних гвинтівок, Вінчестер почав розробку прототипу револьвера щоб конкурувати з Кольтом на ринку револьверів. Потім Кольт з Вінчестером уклали "джентльменську угоду", за якою Кольт припинив виробництво гвинтівки Burgess, а Вінчестер припинив розробку револьвера. Правдивість цієї історії ніколи не була доведена, а тому реальна причина короткочасного випуску гвинтівки Burgess не відома.[1][4][5]
Зараз виробництвом реплік гвинтівки та карабіна Burgess займається італійський виробник Uberti. Їх випускають під набій .45 Colt.[4][7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Waters, Ken (May–June 1982). Classic Rifles: The Colt-Burgess. Rifle. Wolfe Publishing Co., Inc.: 12–13. ISSN 0162-3583.
- ↑ а б Flayderman, Norm (2007). Flayderman's Guide to Antique American Firearms and Their Values. F+W Media, Inc. с. 122. ISBN 9780896894556.
- ↑ а б Sapp, Rick (2007). Standard Catalog of Colt Firearms. F+W Media, Inc. с. 200. ISBN 9780896895348.
- ↑ а б в г Campbell, Dave (September 2010). Burgess Rifle: Greatness Shortlived. American Rifleman. National Rifle Association. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- ↑ а б в Boorman, Dean K. (2001). The History of Winchester Firearms. Globe Pequot. с. 52—53. ISBN 9781585743070.
- ↑ Flayderman, Norm (2007). Flayderman's Guide to Antique American Firearms and Their Values. F+W Media, Inc. с. 307. ISBN 9780896894556.
- ↑ 1883 Burgess Rifle and Carbine. uberti.com. A. Uberti. 2014. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||