Гвоздики пишні
| Гвоздики пишні | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Гвоздики (Dianthus) |
| Вид: | Гвоздики пишні (D. superbus)
|
| Біноміальна назва | |
| Dianthus superbus L., 1755
| |
| Підвиди | |
|
D. s. subsp. alpestris | |
Гвоздики пишні[1], гвоздика пишна[2] (Dianthus superbus) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae), поширений у Європі й Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина 25–60 см заввишки; росте в слабкому пучку. Стебло від висхідного до прямого, верхня частина розгалужена, гола, яскраво-зелена. Листки супротивні, без черешка, об'єднані в основі. Листова пластина лінійно ланцетна, з цілими краями, з паралельним жилкуванням. Суцвіття містять від кількох до багатьох квітів, іноді одиночними. Квітки сильно запашні. Віночок радіально-симетричний, від рожевого до світло-пурпурового забарвлення (іноді білий), ≈ 3 см завширшки; вузьких пелюсток 5. Чашечка зрощена, трубчаста, стає вужчою до верху, 5-дольні, часто фіолетові. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті коробочки з 4 клапанами[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Європі й Азії[4][5][6]. Населяє піщані та щебенисті річкові береги, берегові луки, скелясті набережні, узбіччя, береги[3].
Охоронні заходи[ред. | ред. код]
Входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Львівської області[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Dianthus superbus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29.10.2013.
- ↑ а б NatureGate. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 05.06.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 05.06.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 05.06.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.06.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|