Гвоздики пишні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвоздики пишні
Sandnejlika2 malarhusen.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophyllaceae)
Триба: Caryophylleae
Рід: Гвоздика (Dianthus)
Вид: Гвоздики пишні
Біноміальна назва
Dianthus superbus
L., 1755
Підвиди
D. s. subsp. alpestris
D. s. subsp. autumnalis
D. s. subsp. norvegicus
D. s. subsp. stenocalyx
D. s. subsp. superbus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dianthus superbus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dianthus superbus
EOL logo.svg EOL: 2873164
IPNI: 153941-1
ITIS logo.svg ITIS: 823588
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 288950

Гвоздики пишні[1], гвоздика пишна[2] (Dianthus superbus) — вид рослин з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), поширений у Європі й Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 25–60 см заввишки; росте в слабкому пучку. Стебло від висхідного до прямого, верхня частина розгалужена, гола, яскраво-зелена. Листки супротивні, без черешка, об'єднані в основі. Листова пластина лінійно ланцетна, з цілими краями, з паралельним жилкуванням. Суцвіття містять від кількох до багатьох квітів, іноді одиночними. Квітки сильно запашні. Віночок радіально-симетричний, від рожевого до світло-пурпурного забарвлення (іноді білий), ≈ 3 см завширшки; вузьких пелюсток 5. Чашечка зрощена, трубчаста, стає вужчою до верху, 5-дольні, часто фіолетові. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті коробочки з 4 клапанами[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й Азії[4][5][6]. Населяє піщані та щебільні річкові береги, берегові луки, скелясті набережні, узбіччя, береги[3].

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

Входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Львівської області[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Dianthus superbus // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29.10.2013. 
  3. а б NatureGate. Процитовано 05.06.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.06.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 05.06.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.06.2019.  (англ.)