Гвоздик Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гвоздик.
Олександр Гвоздик Boxing pictogram.svg
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Загальна інформація
Повне ім'я Гвоздик Олександр Сергійович
Прізвисько The Nail (цвях)
Громадянство Україна Україна
Народився 15 квітня 1987(1987-04-15) (33 роки)
Харків, УРСР
Проживання Харків, Україна
Вагова категорія Напівважка вага (до 79,4 кг)
Зріст 188 см
Розмах рук 192 см
Промоутер Top Rank
Тренер Тедді Атлас
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій 12 квітня 2014
Останній бій 30 березня 2019
Пояс WBC
Боїв 18
Перемог 17
Перемог нокаутом 14
Поразок 1
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Літні Олімпійські ігри
Бронза 2012 Лондон до 81 кг
Кубок Європи
Золото 2010 Харків До 81 кг
Універсіади
Золото 2013 Казань До 81 кг

Олекса́ндр Сергі́йович Гво́здик (15 квітня 1987, Харків, Українська РСР) — український професійний боксер у напівважкій вазі (до 79,4 кг), чемпіон світу за версією WBC (2018 — 2019). Бронзовий призер Олімпійських ігор (2012), чемпіон літньої Універсіади (2013), чемпіон світу серед студентів (2008), переможець Кубка Європи (2010), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боксером став завдяки батькові, який з дитинства переконував Олександра, що бокс — найкращий у світі вид спорту. Однак тренування хлопець розпочав з кікбоксингу — позаймався пів року і покинув. У 10-річному віці почав відвідувати заняття з боксу у спортивному клубі «Металіст», де його першим тренером став Олександр Володченко.

Окрім занять боксом, Олександр Гвоздик серйозно займається питаннями власної освіти — після закінчення Харківського педагогічного університету він вступив до Юридичної академії України ім Я. Мудрого[1].

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Перший значний успіх прийшов до Олександра Гвоздика у 2008 році, коли він став чемпіоном світу серед студентів[2]. Починаючи з 2009 року він був незаперечним лідером серед українських боксерів у своїй ваговій категорії, що дало змогу з року в рік отримувати золоті нагороди національного чемпіонату. У 2010 році Гвоздик посів перше місце на Кубку Європи з боксу[3].

На чемпіонатах світу Олександр не досягав таких успіхів. У 2009 році в Мілані він поступився німцю Рене Краузе лише за кількістю ударів (маючи рівну кількість очок)[4], а у 2011 році в Баку програв росіянину Єгору Мехонцеву[5], що, втім, не завадило Гвоздику здобути олімпійську ліцензію, залишившись без медалі чемпіонату світу.

Олімпійські ігри 2012[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 2012 у Лондоні український боксер, почавши виступи зі стадії 1/16 фіналу, по черзі здолав Михайла Довголевця з Білорусі[6], представника Нікарагуа Осмара Браво Амадора[7] та алжирця Абдельхафіда Бенчаблу[8]. У півфінальному поєдинку Гвоздик зійшовся з боксером із Казахстану Адільбеком Ніязимбетовим, якому поступився за рішенням суддів, набравши однакову із суперником кількість очок. Унаслідок цього українець був змушений задовольнитися лише бронзовою нагородою Олімпіади.[9]

Універсіада 2013[ред. | ред. код]

На літній Універсіаді, яка проходила з 6 по 17 липня у Казані, Олександр представляв Україну в боксі у ваговій категорії до 81 кг та завоював золоту медаль[10].

В одній шістнадцятій українець здолав естонця Айнара Карлсона 3:0. У чвертьфіналі поборов корейця Кіма Хйонгкью з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з білорусом Михайлом Даугалявцем, якого переміг із рахунком 3:0. Золоту нагороду спортсмен отримав без бою — через травму росіянина Дмитра Бівола, матч не відбувся[11][12].

Світова серія боксу[ред. | ред. код]

Протягом другого сезону WSB (2011—2012) виступав як легіонер російської команди «Динамо Москва» (української на той час ще не було). Провів 4 поєдинки, в усіх здобувши перемогу. Після Олімпіади 2012 року підписав контракт із новоутвореною командою «Українські отамани». Протягом третього сезону (2012—2013) провів 5 переможних боїв. Загалом у Світовій серії боксу провів 9 боїв, у всіх переміг (у 3-х — достроково).

Результати поєдинків 2 сезону WSB[ред. | ред. код]

Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога Казахстан «Astana Arlans» Казахстан Даніяр Устембаєв TKO 9 грудня 2011 Астана Бій зупинено у 3 раунді через розсічення Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Італія «D&G Italia Thunder» Франція Людовік Грогуа WP (2:1) 17 лютого 2012 Москва Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Казахстан «Astana Arlans» Алжир Абдельхафід Бенчабла WP (3:0) 30 березня 2012 Москва Півфінал Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Італія «D&G Italia Thunder» Угорщина Імре Зело WP (3:0) 2 травня 2012 Лондон Фінал Logo of YouTube (2013-2015).svg

Результати поєдинків 3 сезону WSB[ред. | ред. код]

Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога Велика Британія «British Lionhearts» Велика Британія Бабакар Камара WP (3:0) 11 січня 2013 Київ Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Італія «D&G Italia Thunder» Литва Віталіус Субачіус WP (3:0) 8 лютого 2013 Бровари Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Азербайджан «Azerbaijan Baku Fires» Молдова Владімір Челес KO 22 березня 2013 Київ Чвертьфінал. Нокаутував суперника у останньому 5 раунді. Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Італія «D&G Italia Thunder» Алжир Абдельхафід Бенчабла WP (2:1) 19 квітня 2013 Київ Півфінал Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Казахстан «Astana Arlans» Іран Ехсан Рузбахані TKO 11 травня 2013 Астана Фінал. Нокаутував суперника у 3 раунді. Logo of YouTube (2013-2015).svg

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Після успіху на Олімпіаді та вдалого сезону у WSB Олександром зацікавилися вітчизняні та закордонні промоутерські компанії, серед яких K2 Promotions та Top Rank. 14 лютого 2014 року Олександр Гвоздик підписав контракт з американською компанією Top Rank, з якою за рік до цього почав працювати Василь Ломаченко.

Дебютний бій як боксер-професіонал Гвоздик провів 12 квітня 2014 року у Лас-Вегасі, штат Невада у андеркарті бою Пак'яо — Бредлі.

Чемпіонський бій зі Стівенсоном[ред. | ред. код]

1 грудня 2018 року Олександр Гвоздик здобув титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі, відправивши в нокаут в 11-му раунді важкого 12-раундового поєдинку канадця гаїтянського походження Адоніса Стівенсона, який утримував цей титул протягом п'яти років. Бій проходив у рідних стінах Стівенсона у Квебеку. Для Стівенсона це був десятий захист титулу. У десятому раунді Гвоздик пропустив важкий удар, упавши на канати, після чого змушений був клінчувати, щоб утриматись на ногах. [13] На момент дострокової зупинки поєдинку згідно із суддівськими записками перемогу мав здобути Стівенсон.[14] 2 грудня промоутер канадця Івон Мішель повідомив у себе в Twitter, що Адоніс Стівенсон перебуває в реанімації після поразки нокаутом від українця Олександра Гвоздика.[15] Майже через три тижні канадець вийшов із коми, але в нього була паралізована права частина тіла[16]. Наприкінці січня Стівенсон почав ходити. Йому замінили частину щелепи, яка була видалена під час початкової операції в грудні [17].

1-й захист титулу[ред. | ред. код]

1-й захист титулу чемпіона світу провів 30 березня 2019 року у Філадельфії (за місцевим часом) проти фрацузького боксера Дуду Нгумбу. На першій хвилині п'ятого раунду Дуду раптово схопився за праву ногу, демонструючи, що отримав травму. Через декілька хвилин рефері зупинив бій. Гвоздик переміг технічним нокаутом і зберіг титул чемпіона WBC.[18]

Об'єднавчий бій з Бетербієвим[ред. | ред. код]

У серпні 2019 року була укладена угода про об'єднавчий поєдинок між чемпіоном WBC Олександром Гвоздиком і чемпіоном IBF росіянином Артуром Бетербієвим. Бій пройшов 18 жовтня 2019 року (за американським часом) у Філадельфії. Гвоздик втратив свій пояс, програвши Бетербієву технічним нокаутом. На момент зупинки бою українець лідирував на суддівських карточках, але від потужних ударів Бетербієва Олександр знесилів ще у 9 раунді, а у 10-му раунді тричі побував у нокдауні, через що рефері змушений був припинити бій.

Після бою Гвоздика відправили до лікарні на обстеження у якості запобіжного заходу.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

17 Перемог (14 нокаутом, 3 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[19] Останні 6 боїв[20] Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 17-1 Росія Артур Бетербієв 14-0-0                               TKO 10 (12) 18 жовтня 2019 США Liacouras Center, Філадельфія, Пенсильванія Захист титулу чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (2-й захист Гвоздика).
Бій за титул чемпіона світу за версією IBF в напівважкій вазі (3-ій захист Бетербієва).
Перемога 17-0 Франція Дуду Нгумбу 38-8-0                               TKO 5 (12) 30 березня 2019 США 2300 Arena, Філадельфія, Пенсильванія, США Захистив титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (1-й захист Гвоздика).
Перемога 16-0 Канада Адоніс Стівенсон 29-1-1                               KO 11 1 грудня 2018 Канада Videotron Centre, Квебек, Канада Виграв титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (10-й захист Стівенсона).
Перемога 15-0 Франція Мехді Амар 34-5-2                               UD 12 17 березня 2018 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBC в напівважкій вазі.
Перемога 14-0 США Крейг Бейкер 17-1-0                               TKO 6 (10) 2:04 19 серпня 2017 США Pinnacle Bank Arena, Лінкольн, Небраска, США Захистив титули чемпіона NABF (4-ий захист) та WBO–NABO (1-ий захист) в напівважкій вазі.
Перемога 13-0 Куба Юніескі Гонсалес[en] 18-2-0                               TKO (10) 2:55 8 квітня 2017 США MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (3-ій захист). Виграв вакантний титул чемпіона WBO–NABO у напівважкій вазі.
Перемога 12-0 Малаві Айзек Чілемба 26-5-1                               RTD 8 (10) 3:00 19 листопада 2016 США Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (2-ий захист).
Перемога 11-0 США Томмі Карпенсі 26-5-1                               TKO 6 (10) 2:21 23 липня 2016 США MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (1-ий захист).
Перемога 10-0 Франція Наджиб Мохаммеді 37-4-0                               КО 2 (10) 2:06 9 квітня 2016 США MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Виграв вакантний титул чемпіона NABF у напівважкій вазі.
Перемога 9-0 США Майк Снайдер 9-2-3                               КО 1 (8) 2:58 13 лютого 2016 США Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія
Перемога 8-0 Бразилія Клейтон Консейсао 22-7-2                               ТКО 3 (8) 0:50 20 листопада 2015 США The Cosmopolitan of Las Vegas, Chelsea Ballroom, Лас-Вегас, Невада
Перемога 7-0 Італія Франсиско Сієрра 27-8-1                               RTD 5 (8) 19 вересня 2015 США Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія
Перемога 6-0 Гана Майкл Гбенга 20-20-0                               UD 6 (6) 13 червня 2015 США Florentine Gardens, Голлівуд, Каліфорнія
Перемога 5-0 США Корі Каммінгс 18-7-1                               ТКО 2 (8) 1:10 24 січня 2015 США 1stBank Center, Брумфілд, Колорадо
Перемога 4-0 США Отіс Гріффін 24-17-2                               ТКО 6 (8) 1:51 15 листопада 2014 США Alamodome, Сан-Антоніо
Перемога 3-0 США Ламонт Вільямс 5-5-1                               КО 5 (6) 1:38 20 вересня 2014 США Celebrity Theater, Фінікс
Перемога 2-0 Гана Майкл Гбенга 19-12-0                               UD 6 (6) 17 травня 2014 США Selland Arena, Фресно, Каліфорнія
Перемога 1-0 США Майк Монтойя 5-2-1                               КО 1 (6) 2:55 12 квітня 2014 США MGM Grand, Лас-Вегас, Невада Дебютний поєдинок на професіональному ринзі.

Завершення боксерської кар'єри[ред. | ред. код]

Після першої поразки 19 жовтня 2019 року та втрати поясу WBC боксер заявляв, що хоче знову стати чемпіоном світу, але 9 червня 2020 заявив про завершення кар'єри[21]. Гвоздик не прокоментував причини такого рішення. За словами його менеджера, Егіса Клімаса, боксер присвятить себе бізнесу[22][23].

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Професіональні[ред. | ред. код]

Професіональні регіональні[ред. | ред. код]

Напівпрофесіональні[ред. | ред. код]

Міжнародні аматорські[ред. | ред. код]

Регіональні аматорські[ред. | ред. код]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У квітні 2019 року Олександра Гвоздика призначено першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України. Також він має намір створити власний благодійний фонд, до якого долучаться інші спортсмени та звичайні люди-гуманісти.[24][25] .

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Олімпіада-2012. Олександр Гвоздик
  2. ↑ Український студент виграв «золото» чемпіонату світу з боксу
  3. ↑ Гвоздик побив Карлсона та достроково став переможцем Кубка Європи
  4. ↑ Шелестюк та Гвоздик вибувають з боротьби
  5. ↑ Гвоздик програв Мехонцеву
  6. ↑ Олександр Гвоздик з перемоги стартував на Олімпіаді
  7. ↑ Браво, українські боксери! Гвоздик та Берінчик одержали красиві перемоги
  8. ↑ Олімпіада 2012. Гвоздик — Бенчабла. Відео бою
  9. ↑ Олександр Гвоздик — бронзовий призер Олімпійських ігор
  10. ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 Архівовано 15 липень 2013 у Wayback Machine. (рос.) (англ.)
  11. ↑ Універсіада-2013. Гвоздик і Митрофанов приносять Україні золоті медалі
  12. ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ Гвоздик переміг та став чемпіоном світу з боксу по версії WBC. 24 канал. 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018. 
  14. ↑ Гвоздик - Стівенсон: стало відомо, хто перемагав за очками перед нокаутом. Обозреватель. 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018. 
  15. ↑ Стівенсон опинився в реанімації після нокауту від Гвоздика. РБК-Україна. 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018. 
  16. ↑ Боксер Стівенсон вийшов із коми, але частково паралізований - ЗМІ. Укрінформ. 18.12.2018. Процитовано 31.03.2018. 
  17. ↑ Боксеру замінили щелепу після нокауту від українця. Depo.ua. 05.02.2019. Процитовано 31.03.2018. 
  18. ↑ Гвоздик захистив титул чемпіона, перемігши Нґумбу технічним нокаутом. Корреспондент. 31.03.2019. Процитовано 31.03.2019. 
  19. ↑ Перемог-Поразок-Нічиїх
  20. ↑ Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Gvozdyk Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine., BoxRec.
  21. ↑ Гвоздик ухвалив рішення про завершення кар'єри боксера. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-10. 
  22. ↑ Український боксер Гвоздик несподівано завершив кар'єру. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-06-10. 
  23. ↑ Former WBC champion Gvozdyk, 33, to retire. ESPN.com (en). 2020-06-09. Процитовано 2020-06-10. 
  24. ↑ Боксера Олександра Гвоздика призначено Послом доброї волі Червоного Хреста. Харків Тimes. 26 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019. 
  25. ↑ Гвоздик став першим Послом доброї волі Червоного Хреста України. Укрінформ. 26 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019. 
  26. ↑ Указ Президента України від 25 липня 2013 року № 392/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гвоздик Олександр Сергійович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Oleksandr Hvozdyk
Міжнародні титули
Попередник:
Вакантно
Чед Довсон 		WBC в напівважкій вазі
Тимчасовий титул
18 березня 2018 — 1 грудня 2018 		Наступник:
Вакантно
Попередник:
Адоніс Стівенсон 		WBC в напівважкій вазі
1 грудня 2018 — нині 		Наступник:
В званні
Фото, відео та аудіо
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвоздик_Олександр_Сергійович&oldid=30805241