Гвідобальдо да Монтефельтро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвідобальдо да Монтефельтро
Raffaello Sanzio - Guidobaldo da Montefeltro - WGA18653.jpg
Народився 17 січня 1472[1]
Губбіо, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Помер 10 квітня 1508 (36 років)
Фоссомброне, Провінція Пезаро і Урбіно, Марке, Папська держава
·подагра
Поховання
Діяльність кондотьєр
Титул герцог
Рід House of Montefeltrod
Батько Федеріго да Монтефельтро
Мати Battista Sforzad
Родичі Giovanni della Rovered, Фабріціо Колонна, Вітторія Колонна, Federico I Gonzaga, Marquess of Mantuad і Francesco Maria I della Rovere, Duke of Urbinod
Брати, сестри Francesco Maria I della Rovere, Duke of Urbinod, Джованна Фелічіта Фельтрія делла Ровереd, Аньєзе да Монтефельтроd і Elisabetta of Montefeltrod
У шлюбі з Elisabetta Gonzagad
Нагороди
орден Підв'язки
Coat of arms of da Montefeltro.svg

Гвідобальдо да Монтефельтро (італ. Guidobaldo da Montefeltro; 5 січня 1472 — 10 квітня 1508) — 3-й герцог Урбіно в 14821508 роках. Відомий також як Гвідобальдо I.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з італійського шляхетського роду з Карпеньї. Єдиний син герцога Федеріго да Монтефельтро і Батисти (доньки Алесандро Сфорца, сеньйора Пезаро). Народився 1472 року в Губбіо. Здобув освіту під орудою Антоніо Одазіо. 1482 року після раптової смерті успадкував Урбіно. Опинився під опікою родича Антоніо да Монтефельтро. У 1485—1486 роках підтримав папу римського Інокентія VIII, що в союзі з неаполітанськими аристократами Франческо Коппола і Антонелло Сансеверіно, виступив проти неаполітанського короля Фердинанда I Трастамара.

Для зміцнення свого становища одружився з сестрою Франческо II Гонзага, маркіза Мантуї. Гвідобальдо був імпотентом, у них не було дітей, але дружина відмовилася з ним розлучатися.

1494 року під час до Італії вторгнення французьких військ на чолі із Карлом VIII був одним з капітанів папи римського Олександра VI. Пізніше він був найнятий Венеціанською республікою. Здобувши репутацію талановитого капітана по всій Італії, він був викликаний флорентійцями проти Пізи, але йому не пощастило у цій війні через стратегічні здібності його супротивника Лучіо Мальвецці. У 1496 році У битві при Валерано він потрапив у полон до Баттіста Тосі

1502 року був змушений втекти з Урбіно, щоб уникнути армії Чезаре Борджіа, знайшовши притулок спочатку в Равенні, потім у Мантуї. Втім повернув володіння вже у 1503 році, коли папа римський помер. Він усиновив небожа Франческо Марію делла Ровере, сеньйора Сенігаллії з Урбіно. Потім допоміг новому папі римському Юлію II у відвоюванні Романьї, отримавши призначення капітан-генерала й гонфалоньєра Церкви.

Двір Урбіно був на той час одним із найвишуканіших і найелегантніших в Італії. Там зустрілося багато літераторів. Гвідобальдо помер 1508 року у Фоссомброне від подагри.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gino Franceschini, I Montefeltro, Milano, Dall'Oglio, 1970.
  • Rendina, Claudio (1985). I capitani di ventura. Rome: Newton Compton. pp. 393—394.
  • C. H. Clough, A. Conti, Guidobaldo da Montefeltro, duca di Urbino: fu mai gonfaloniere di Sancta Romana Ecclesia? in «Studi Montefeltrani», n. 27, San Leo 2006