Гвічин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвічин
Поширена в Flag of Canada (Pantone).svg Канада і Flag of the United States.svg США
Регіон Північно-Західні території
Юкон
Аляска
Носії 670 осіб
Писемність латинське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 gwi
ISO 639-3 gwi

Гвічин (також кучинська мова, тукуд; самоназва — Dinju Zhuh K'yuu)) — атабасканська мова сім'ї на-дене, якою розмовляє індіанський народ кучини (самоназва — гвічин), що проживає в Північно-Західних територіях, Юконі (Канада) і Алясці (США)[1][2]. Гвічин — одна з офіційних мов Північно-Західних територій.

Поширення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2011 року, в Канаді носіїв мови гвічин було 370 осіб (22 % етнічної групи); в США, за даними дослідження 2007 року, — 300 осіб[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Firth, William G. 1991. Teetłʼit Gwìchʼin Kʼyùu Gwiʼdìnehtłʼèe Nagwant Trʼagwàłtsàii: A Junior Dictionary of the Teetl'it Gwich'in Language. Department of Culture and Communications, Government of the Northwest Territories. ISBN 978-1-896337-12-8.
  2. Yukon Native Language Centre. ynlc.ca. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018. 
  3. Ethnologue. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.