Гданськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гданськ, Ґданськ
Gdańsk
Герб Прапор
Герб Прапор
Гданськ, Ґданськ
Основні дані

54°22′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 54.367° пн. ш. 18.633° сх. д. / 54.367; 18.633Координати: 54°22′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 54.367° пн. ш. 18.633° сх. д. / 54.367; 18.633

Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Засноване 997
Магдебурзьке право 1263
Населення 460 517 (31 грудня 2011)[1]
Агломерація 1 235 000
Площа міста 261,62 км²
Густота населення 1742 осіб/км²
Поштові індекси 80-008 до 80-958
Телефонний код 48 58
Висота над рівнем моря 13 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.gdansk.pl/
Гданськ, Ґданськ (Польща)
Гданськ, Ґданськ
Гданськ, Ґданськ

Commons-logo.svg Гданськ, Ґданськ у Вікісховищі

Гданськ, або Ґданськ (пол. Gdańsk, Ґданьск, каш. Gduńsk, Ґдуньск, нім. Danzig, Данціґ) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки, у гирлі ріки Вісла, столиця Поморського воєводства.

Ґданськ — культурний, науковий та господарчий центр, а також потужний транспортний вузел Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).

Населення — 463 тисяч мешканців (шосте найбільше в Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців

Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалась під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалась Друга світова війна, та розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

Географія[ред.ред. код]

Місто лежить на березі Гданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24% території міста вкривають ліси і парки[2]. Положення міста в прибережній зоні має безпосередній впив на клімат і економіку Гданська.

Клімат Гданська помірно континентальний, з м'якою зимою і з дощовим літом. Середня температура повітря коливається від −1,0 °C у січні до +17,2 °C у липні. Опади — від 31,0 мм / місяць до 84,0 мм / місяць.

Сезони чітко відокремлені. На початку весни зазвичай холодно і вітряно, а потім погода стає теплою і досить сонячною. Літо, яке починається в червні, в основному тепле, але спекотна пора з температурою вище 30-35C буває принаймні один раз на рік. Великою є кількість  сонячних днів, які перемежовуються з сильним дощем. Липень і серпень найтепліші місяці. Осінь приходить у вересні, який, як правило, теплий і сонячний, і поступово змінюється на холод, вогкість і тумани в листопаді. Зима триває з грудня по березень. Січень і лютий холодні місяці температура іноді знижується до −15 ° C.

Клімат (1971-2000)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 1,4 2,1 5,5 10,1 15,6 19,0 21,0 21,3 16,9 12,0 6,0 2,9 11,2
Середній мінімум, °C −1 −0,5 2,5 6,4 11,5 15,0 17,2 17,2 13,3 8,9 3,8 0,7 8,0
Абсолютний мінімум, °C −3,4 −3 −0,5 2,7 7,4 11,0 13,3 13,1 9,7 5,8 1,5 −1,6 4,7
Норма опадів, мм 24.6 17.9 22.4 29.5 48.9 63.5 66.7 55.8 54.9 47.4 42.0 33.7 507.3
Кількість днів з опадами 15 13 13 11 12 13 13 12 14 14 16 16 162


джерело: World Meteorological Organization[3]

Історія[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1939 250 000
1946 117 894 −52.8%
1950 194 633 +65.1%
1960 286 940 +47.4%
1970 365 600 +27.4%
1980 456 707 +24.9%
1987 469 053 +2.7%
1990 465 143 −0.8%
1995 463 019 −0.5%
2000 462 995 −0.0%
2005 458 093 −1.1%
2010 460 509 +0.5%
2012 460 427 −0.0%
2014 461 489 +0.2%

Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Гданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Гданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Гданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II[4] любецькі міські права[5], тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.

Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Гданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казиміра, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Гданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Гданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.

Своїм економічним розквітом у XVI–XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили гданські купці.

У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.

Пруссія (згодом Німеччина) володіла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6% населення міста.

Виведення Гданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Прусії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Гданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» було окуповане Німеччиною, яка почала зачистки польського населення.

У 1945 році Старе Місто було зруйноване на 90%. Причиною були не стільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Гданськ було передано під суверенітет Польщі.

У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Гданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Гданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

Промисловість і транспорт[ред.ред. код]

Панорама гданської корабельні з хмарочосу Зеленяк у центрі міста

Гданськ — великий промисловий центр. В Гданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. "Stocznia Gdańska"), що в 1967–1988 роках носила ім'я В. І. Леніна.

У промислових районах міста переважають суднобудування, нафтохімічна, хімічна і харчова промисловості. Частка високотехнологічних секторів, таких як електроніка, телекомунікації, машинобудування, радіоенергетика, косметика і фармацевтика знаходиться на підйомі. Янтарна обробка є також важливою частиною місцевої економіки, так як більшість покладів бурштину в світі лежать уздовж Балтійського узбережжя. Поморське воєводство, у тому числі і Гданськ, також є великим центром туризму в літні місяці, мільйони поляків і громадян Європейського Союзу відпочивають на пляжах балтійського узбережжя.

В Гданську діє торговельний і пасажирський порти, аеропорт імені Леха Валенси. Міський транспорт представлений трамвайними та автобусними маршрутами, а також «Швидкісною міською залізницею» (Szybka Kolej Miejska), що сполучає центр міста з районом Гданськ-Оліва, а також містами-супутниками Сопотом і Гдинею.

Культура[ред.ред. код]

Фонтан «Нептун» — один з символів міста
Палац Артуса
Архікафедральний собор в Оліві

У Гданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Гданську проходила Вікіманія. Гданськ є кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.

Музеї Гданська[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Переважно відбудовані після 1945 року.

Освіта[ред.ред. код]

В Гданську діє 14 вищих навчальних закладів[11], в яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[11], що робить Гданськ одним з найбільших освітніх центрів Польщі. Це —

Медіа[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

Радіостанції[ред.ред. код]

Місцеві радіостанції із трансляцією із Гданська:
Станція Початок мовлення[12] Тип мовлення[13]
Radio Gdańsk 1945 Наземна — 103,7 МГц
Radio Eska Trójmiasto 2008 (1999) Наземна — 94,6 МГц
Radio Kaszëbë 2004 Наземна — 92,3 МГц
Radio Plus Gdańsk 1992 Наземна — 101,7 МГц
Radio RMF Maxxx Trójmiasto 2008 Наземна — 96,4 МГц
Złote Przeboje 2004 Наземна — 103,0 МГц

Персоналії[ред.ред. код]

Українці у Гданську[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення у гмінах станом на 31 грудня 2011 року
  2. 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33. 
  3. World Weather Information Service - Gdańsk. WMO. Процитовано 2015. 
  4. Свентопелк II. Великий (*1195 — †1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
  5. Див.: Любек, Ганза
  6. Веб-сторінка Історичного музею міста Гданськ
  7. Веб-сторінка Національного музею в Гданську
  8. Веб-сторінка Національного Морського музею в Гданську
  9. Веб-сторінка Археологічного музею в Гданську
  10. Веб-сторінка Морського маяка Гданськ-Новий Порт
  11. а б Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok / Urząd Miejski w Gdańsku. — 2008. — ISSN 1505-7186.
  12. RadioPolska — Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce
  13. Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com
  14. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]