Гдинський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гдинський тролейбус
Тролейбусна система
Країна Польща Польща
Місто Гдиня — Сопот
Дата відкриття 18 вересня 1943
Кількість маршрутів 14
Довжина контактної мережі 96 км
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 90
Оператор PKT Gdynia
CMNS: Гдинський тролейбус у Вікісховищі
Схема тролейбусних маршрутів Гдині

Гдинський тролейбус — одна з трьох існуючих тролейбусних систем у Польщі (разом з Любліном і Тихим). Гдинська мережа також обслуговує Сопот. Підприємство Тролейбусної Мережі в Гдині  — наразі єдине підприємство, яке обслуговує тролейбусні перевезення в Гдині та Сопоті, що діє, як підчастина Управління міського транспорту в Гдині. Гдинські тролейбуси становлять близько 30 % перевезень[1] у всьому громадському транспорті Гдині. Щорічно вони долають понад 4000 тисяч кілометрів і перевозять близько 350 млн пасажирів[2].

Історія[ред. | ред. код]

Ідея створення тролейбусної мережі народилася у головах влади міста Гдиня перед Другою світовою війною. Незважаючи на дуже серйозні плани, замість «тролейбусів» (як їх називали тоді), 1929 було вирішено запустити автобусну систему. Хоча автобуси були значно дорожчими в експлуатації, будівництво мережі у швидко-розвиваючомуся місті стало б неоплачуваним[3].

Повстання тролейбусної мережі[ред. | ред. код]

Змушенні через брак палива, тролейбусну мережу впровадили окупанти з Німеччини. 18 вересня 1943 року на вулиці міста виїхав перший тролейбус, виконуючи маршрут від Міськради до Залізничного вокзалу «Гдиня-Хилоня». Тролейбусні маршрути спочатку обслуговувало десять тролейбусів Henschel, з електрообладнанням AEG. Кузов усіх тролейбусів сконструювала Гданська Вагонна Фабрика. Виміняна серія мала реєстраційні номери 201—210 та була пристосована до транспортування пасажирських причепів, які також зібрані на Гданській Вагонній Фабриці. Також поступово вводили рухомий склад з окупованих країн. Це були тролейбуси ЯТБ-2 з Києва, Alfa Romeo, Fiat Breda та Tallero з Мілану і Риму. Під час штурму радянських військ Гдині в 1945 р. тролейбуси були елементами барикад.

Криза повоєнних часів[ред. | ред. код]

Після війни група людей, котрі взяли на себе важку задачу відбудови тролейбусної мережі, складались з малої частини спеціалістів, які раніше працювали в тролейбусній промисловості. Значна частина зустрічалась з тролейбусом вперше, маючи лише добрі наміри і ентузіазм до роботи. Зорганізовано акцію по збірці залишків від тролейбусів по місто і околиці, що їх мали доставити до депо по вулиці Дердовського.

Реактивація лінії[ред. | ред. код]

19 березня 1946 р. відкрито тролейбусну лінію на відрізку від депо по вул. Дердовського до Міськради, де на колишньому паркінгу збудовано розворотне кільце. На цьому маршрути курсували перші три відновлені тролейбуси Henschel. Наступним етапом розбудови мережі було її подовження до Орлова як лінії № 11, після чого послідовно почали «оживляти» тролейбуси Henschel, Alfa Romeo та Fiat Breda, долаючи ряд технічних трудностей. Крім тролейбусів, що залишились після окупації, з МЗК Ольштин передано три тролейбуси типу Henschel 01 та один тролейбус типу Büssing, які по ремонті почали експлуатувати.

2 жовтня 1946 р. запущено тролейбусний маршрут в рамках від Кашубської площі і до вокзалу Хилоня. Одночасно запущено підстанції Грабувек з напрягом 720 кВ. Під кінець 1947 р. у Тролейбусному господарстві налічувалось 24 тролейбуса та 3 причепа. це дало можливість подовжити лінію від Орлова в Сопот. У 1949 р. після підписання угоди з МПК Вроцлав, до Гдині передано 8 тролейбусів Tallero, що їх в неробочому стані залишили Німці. Два тролейбуси із цієї ж серії знаходились в Гдині, також привезені окупантом та відремонтовані гдинським екіпажем в 1948 р. Передані з Вроцлава тролейбуси після закінчення ремонту в 1950 р. скеровані до експлуатації. Отримавши реєстраційні номери 230—237 вони обслуговували маршрути до Сопота і Хилоні. 22 серпня 1949 р. введено в дію нову тролейбусну лінію до Малого Кацка, яка отримала № 23. На обслуговування цього маршруту вперше вжито щойно отримані тролейбуси французької фірми Vetra в кількості 13 шт. Отримали реєстраційні номери 300—312. 29 жовтня 1949 р. запущено новий маршрут до Оксивя (кільце біля штаб-квартири ВМФ), котрий мав № 24. 5 листопада 1950 р. тролейбусну мережу подовжено від Хилоні до Тісовей, при цьому запускаючи лінію Кашуська площа — Тісова (№ 25). Існуючу лінію по вул. Сілезькій закінчили кільцем на Грабувку, що увійшла в історію, як лінія № 22.

Під кінець 1953 р. в Гдині функціонувало 5 тролейбусних маршрутів.

Маршрути[ред. | ред. код]

На даний момент у Гдині курсують 12 тролейбусних маршрутів, в тому числі 2 до Сопота. Крім того, є 1 з'їздний маршрут від різних частин міста до депо і 1 до'їздний до початкового кільця, підбираючий по дорозі пасажирів. Нумерація Гдинських тролейбусних маршрутів є двоцифрова[4], починаючи з номера 20. З'їздні тролейбусні маршрути (так само, як і автобусні) мають трицифрову нумерацію із цифрою сім на чолі.

Звичайні[ред. | ред. код]

Маршрут
20[5] Гдиня — Залізничний вокзал — пл. Конституції — Вуйта Радткого (назад: Яна з Кольна) — Кашубська пл. — Святоянська — 10 Лютого — Під'їзд — морська — Хилонська — Цісова СКМ
і назад
21[6] Гдиня — Залізничний вокзал — Двірцева — 10 Лютого — Святоянська — рондо св. Максиміліана — ал. Перемоги — (Сопот) ал. Незалежності — Сопот Рея
і назад
22 Гдиня — Залізничний вокзал — пл. Конституції — Вуйта Радткого (назад: Яна з Кольна) — Кашубська пл. — Святоянська — (назад: рондо св. Максиміліана — Святоянська) — ал. Пілсудського — Сілезька — Варшавська — Морська — Хилонська — Цісова СКМ
і назад
23 Stocznia Gdynia — al. Solidarności — Janka Wiśniewskiego — pl. Konstytucji — Wójta Radtkiego (z powrotem: Jana z Kolna) — plac Kaszubski — Świętojańska — al. Zwycięstwa — Wielkopolska — Chwaszczyńska — Nowowiczlińska — Rdestowa — Chwaszczyńska — Starochwaszczyńska — Kacze Buki
i z powrotem
24 Stocznia Gdynia — al. Solidarności — Węzeł Ofiar Grudnia ’70 — Janka Wiśniewskiego — pl. Konstytucji — Wójta Radtkiego (z powrotem: Jana z Kolna) — plac Kaszubski — Świętojańska — rondo św. Maksymiliana — al. Zwycięstwa — Wielkopolska — Chwaszczyńska — Nowowiczlińska — Miętowa — Dąbrowa Miętowa
i z powrotem
25 3 Maja — Hala — Wójta Radtkego (z powrotem: Jana z Kolna) — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Owsiana — Cisowa SKM
i z powrotem
26 Orłowo SKM «Klif» — al. Zwycięstwa — Świętojańska — al. Piłsudskiego (z powrotem: rondo św. Maksymiliana) — Śląska — Warszawska — Morska — Cisowa Sibeliusa
i z powrotem
27 Kacze Buki — Starochwaszczyńska — Chwaszczyńska — Rdestowa — Nowowiczlińska — Chwaszczyńska — Wielkopolska — al. Zwycięstwa — Świętojańska — al. Piłsudskiego — Śląska — Warszawska — Morska — Chylońska — Cisowa SKM
i z powrotem
28 3 Maja — Hala — Wójta Radtkego (z powrotem: Jana z Kolna) — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Chylońska — Chylonia Dworzec PKP (pl. Dworcowy) — Kartuska — Jaskółcza — Chabrowa — Pustki Cisowskie
i z powrotem
29[7] Grabówek SKM — Zakręt do Oksywia — Morska — Podjazd — 10 Lutego — Świętojańska — rondo św. Maksymiliana — — al. Zwycięstwa — Wielkopolska — Chwaszczyńska — Nowowiczlińska — Dąbrowa Tesco — (wybrane kursy do: Dąbrowa Miętowa)
i z powrotem
30[6] Gdynia Dworzec Główny PKP — plac Konstytucji — Wójta Radtkiego (z powrotem: Jana z Kolna) — plac Kaszubski — Świętojańska (z powrotem: rondo św. Maksymiliana — Świętojańska) — al. Piłsudskiego — Śląska — Warszawska — Morska — Cisowa Sibeliusa
i z powrotem
31 Kacze Buki — (co drugi kurs do: Dąbrowa Miętowa) — Starochwaszczyńska — Chwaszczyńska — Rdestowa — Nowowiczlińska — Chwaszczyńska — Wielkopolska — al. Zwycięstwa — (Sopot) al. Niepodległości — Sopot Reja
i z powrotem

Доповнюючі[ред. | ред. код]

Маршрут
710
Kacze Buki — Starochwaszczyńska — Chwaszczyńska — Rdestowa — Nowowiczlińska — Chwaszczyńska — Wielkopolska — al. Zwycięstwa — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Cisowa SKM — Chylońska — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Cisowa SKM — Owsiana — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Dąbrowa Miętowa — Miętowa — Nowowiczlińska — Chwaszczyńska — Wielkopolska — al. Zwycięstwa — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Cisowa Sibeliusa — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
3 Maja — Hala — Wójta Radtkego — plac Kaszubski — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Gdynia Dworzec Gł. PKP — pl. Konstytucji — Wójta Radtkiego — plac Kaszubski — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Sopot Reja — al. Niepodległości — (Gdynia) al. Zwycięstwa — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Pustki Cisowskie — Chabrowa — Jaskółcza — Kartuska — Chylońska — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Orłowo SKM — «Klif» — al. Zwycięstwa — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
Stocznia Gdynia — al. Solidarności — Węzeł Ofiar Grudnia ’70 — Janka Wiśniewskiego — pl. Konstytucji — Wójta Radtkego — plac Kaszubski — Świętojańska — 10 Lutego — Podjazd — Morska — Zakręt do Oksywia — Grabówek SKM
723
Morska — Estakada — Morska — Podjazd — 10 Lutego — Świętojańska — plac Kaszubski — Jana z Kolna — Janka Wiśniewskiego — Węzeł Ofiar Grudnia 70 — al. Solidarności — Stocznia Gdynia

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Тролейбуси, що експлуатувалися раніше[ред. | ред. код]

Швейцарський ретро-тролейбус Saurer 4IILM 1957 р. побудови
Ikarus 280E в депо Редловє. Після завершення його експлуатації у зв'язку з відсутністю коштів, на ремонт тролейбус потрапив без задоволення працівників. Через деякий час в лавах Люблінського Товариства Екологічних видів громадського транспорту (не ходовий).
Модель[8] Роки експлуатації
Henschel/AEG/Гданська Вагонна Фабрика 1943-1960
Henschel/Schumann/Siemens typ 01 1944-1956
Mercedes-Benz O-B/AEG 1947-1953
Henschel/Kassbohrer/AEG 1947-1958
ЯТБ-2 1950-1953
Fiat 672 F101/Breda/Veresina 1947-1958
Alfa-Romeo/Macchi-Marelli 1947-1958
Fiat 672 F101/Tallero-Milano 1948-1958
Bussing 400T/AEG 1948-1958
Bussing 900T/AEG 1948-1957
Vetra VBR4 1949-1960
Škoda 8Tr 1958-1975
Škoda 9Tr 1962-1979
Skoda SM11/WPK (prototyp) 1976-1979
ЗіУ-9 1975-1998
Jelcz-Berliet PR100E (prototyp) 1977-1978
Ikarus 280E 1990-2001
Jelcz PR110E 1976-2011
Jelcz 120MTE 1992-2011
Jelcz 120MT 1998-2012

Історичний маршрут 326[ред. | ред. код]

Маршрут 326 був запущений 1 липня 2012. Його траса проходить по вулицях Морській, 10 лютого, Святоянській, Пілсудського і Перемоги до кільця «Орлово SKM-Klif». Тролейбуси маршруту 326 працюють по неділях та на святкові дні в період з 1 травня по 31 жовтня.

Jelcz 120MTE з Гдині.
Модель Експлуатується з Кількість
Jelcz 120MT 1999 1
Saurer 4IILM 2003 1
Škoda 9Tr 2010 1
Jelcz 120MTE 1992 1
Всі тролейбуси 4

Тролейбуси, що експлуатуються в наші дні[ред. | ред. код]

Рухомий склад [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] Zestawienie pojazdów [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] Baza pojazdów [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.] Galeria trolejbusów [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] Phototrans PKT Gdynia [Архівовано 13 липня 2014 у Wayback Machine.]
Модель Експлуатується з Кількість
Jelcz M121E 1999 1
MB O405NE 2004 16
MB O405N2E 2007 5
MB O405N2I 2007 1
MB O405N3E 2008 1
MB O405N2AC 2009 5
Mercedes-Benz Citaro O530 Tr12 2011 2
Solaris Trollino 12T 2001 4
Solaris Trollino 12AC 2003 16
Solaris Trollino 12M 2009 32
Solaris Urbino 12T 2012 3
Всі тролейбуси 86
Низькопідлогові тролейбуси 100 %

Службові машини[ред. | ред. код]

Гдинський буксир Jelcz C-642 на території депо PKT
Модель Призначення Експлуатується з Кількість
DAF LF Pojazd wieżowy 2010 1
Citroën C15 Lekkie pogotowie techniczne 2003 1
Fiat Ducato Zaopatrzenie 2003 1
Jelcz 317D Тягач 1989 1
Jelcz C-642 Буксир 1991 1
Star 200 Pojazd wieżowy 1990 2
Star Ż-28 Pojazd wieżowy 1978 2
Wszystkie pojazdy 9
Średni wiek pojazdów 11,7 lat

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У 2004 році ця частка становила 21 %, вимірюється кількістю кілометрів. О. Wyszomirski, [ http://zkmgdynia.pl/zintegrowany % 20Plan % 202004 — 2013.pdf Комплексний план розвитку (…)], Варшава 2004 .
    25,8 % всього трафіку на Гдиня. Енциклопедія Гдині, під редакцією М. Sokołowska, Гдиня 2006
  2. O. Wyszomirski, % 20Plan % 202004 — 2013.pdf Комплексний план розвитку (…), Варшава 2004.
  3. Введення тролейбусів, хоча їх експлуатація оплачується значно дешевше, виявилося неможливим через постійні зміни, пов'язаних з розвитком міста. Енциклопедія Гдині, ред. М Соколовська, Гдиня 2006, Гасло: Тролейбуси, або «трайткі».
  4. На відміну від більшої частини трицифрових, або буквено-цифрових номерів автобусних маршрутів, див. Гдинський автобус — маршрути.
  5. Poranna linia szczytowa.
  6. а б Kursuje w dni robocze i soboty
  7. Obecnie popołudniowa linia szczytowa. W docelowo planowana rozbudowa linii do Fikakowa. Rano służy jako linia dojazdowa
  8. Na podst. Trolejbusy Komunikacji Miejskiej wczoraj i dziś, ZKM Gdynia online.