Гедвіга Гольштейнська
Гедвіга Гольштейнська | |
---|---|
Народився |
1260[2] Ітцего, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина |
Помер |
1324[1] Вестманланд, Швеція |
Поховання | Ріддаргольменська церква[3] |
Країна | Швеція |
Титул | королева-консорт |
Посада | королева-консорт і регент |
Батько | Gerhard I, Count of Holstein-Itzehoed |
Мати | Elisabeth of Mecklembourgd |
Брати, сестри | Adolph VI, Count of Holstein-Schauenburgd, Henry I, Count of Holstein-Rendsburgd, Gerhard II, Count of Holstein-Plönd і Richeza Magnusdotter of Swedend |
У шлюбі з | Магнус III Ладулос |
Діти | Біргер Магнусон, Eric, Duke of Södermanlandd, Інгеборга Шведська[4] і Valdemard[4] |
Гедвіга Гольштейнська (нім. Helvig von Holstein, швед. Helvig av Holstein, . бл. 1257 р. Ітцего — між 1324 і 1326 рр. Вестманланд) — представниця гольштейнського феодального роду Шауенбург, в шлюбі — королева Швеції (1276—1290).
Біографія[ред. | ред. код]
Гедвіга була дочкою Герхарда I (1232—1290), графа Гольштейн-Ітцехо і його дружини Єлизавети Мекленбурзької (пом. бл. 1280).
11 листопада 1276 року в Кальмарі Гедвіга вступила в шлюб зі шведським королем Магнусом I (1240—1290), коронованим роком раніше. Під час святкувань спалахнула сильна пожежа, яка знищила майже все місто.
29 липня 1281 року Гедвіга була офіційно коронована, ставши першою коронованою дружиною монарха в історії Швеції. У роки свого правління вона служила в Швеції зразковим прикладом королеви і матері, однак політично мало впливала на життя країни.
Після смерті чоловіка Гедвіга переселилася в маєток Довьо поблизу Мункторпа в Вестманланді, який було подаровано їй королем при вступі в шлюб. Королева прожила там довше, ніж всі її сини, що ворогували у боротьбі за владу в країні.
Померла в Довьо між березнем 1324 і лютим 1326 року. Похована в Стокгольмі в Ріддаргольменській церкви поруч з чоловіком та донькою Рікіцею.
Діти[ред. | ред. код]
Від Магнуса Гедвіга народила шістьох дітей:
- Ерік Магнусон (1277—1279)
- Інгеборга Магнусдоттер (1277/1279-1319), одружена з данським королем Еріком VI (1274—1319)
- Біргер Магнусон (1280—1321), король Швеції
- Ерік Магнусон, герцог Седерманландський (1282—1318)
- Вальдемар Магнусон (бл. 1280—1318), герцог Фінляндський
- Рікіца Магнусдоттер (1285/1287-1347/1348), абатиса монастиря св. Клари в Стокгольмі.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Helvig — 1917.
- ↑ http://www.kansallisbiografia.fi/kb/artikkeli/8074
- ↑ Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 383.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття в Nordisk familjebok [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (швед.)
|