Гедвіга Гольштейнська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гедвіга Гольштейнська
Народився 1260[2]
Ітцего, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер 1324[1]
Вестманланд, Швеція
Поховання Ріддаргольменська церква[3]
Країна  Швеція
Титул королева-консорт
Посада королева-консорт і регент
Батько Gerhard I, Count of Holstein-Itzehoed
Мати Elisabeth of Mecklembourgd
Брати, сестри Adolph VI, Count of Holstein-Schauenburgd, Henry I, Count of Holstein-Rendsburgd, Gerhard II, Count of Holstein-Plönd і Richeza Magnusdotter of Swedend
У шлюбі з Магнус III Ладулос
Діти Біргер Магнусон, Eric, Duke of Södermanlandd, Інгеборга Шведська[4] і Valdemard[4]

Гедвіга Гольштейнська (нім. Helvig von Holstein, швед. Helvig av Holstein, . бл. 1257 р. Ітцего — між 1324 і 1326 рр. Вестманланд) — представниця гольштейнського феодального роду Шауенбург, в шлюбі — королева Швеції (1276—1290).

Біографія[ред. | ред. код]

Гедвіга була дочкою Герхарда I (1232—1290), графа Гольштейн-Ітцехо і його дружини Єлизавети Мекленбурзької (пом. бл. 1280).

11 листопада 1276 року в Кальмарі Гедвіга вступила в шлюб зі шведським королем Магнусом I (1240—1290), коронованим роком раніше. Під час святкувань спалахнула сильна пожежа, яка знищила майже все місто.

29 липня 1281 року Гедвіга була офіційно коронована, ставши першою коронованою дружиною монарха в історії Швеції. У роки свого правління вона служила в Швеції зразковим прикладом королеви і матері, однак політично мало впливала на життя країни.

Після смерті чоловіка Гедвіга переселилася в маєток Довьо поблизу Мункторпа в Вестманланді, який було подаровано їй королем при вступі в шлюб. Королева прожила там довше, ніж всі її сини, що ворогували у боротьбі за владу в країні.

Померла в Довьо між березнем 1324 і лютим 1326 року. Похована в Стокгольмі в Ріддаргольменській церкви поруч з чоловіком та донькою Рікіцею.

Діти[ред. | ред. код]

Від Магнуса Гедвіга народила шістьох дітей:

  1. Ерік Магнусон (1277—1279)
  2. Інгеборга Магнусдоттер (1277/1279-1319), одружена з данським королем Еріком VI (1274—1319)
  3. Біргер Магнусон (1280—1321), король Швеції
  4. Ерік Магнусон, герцог Седерманландський (1282—1318)
  5. Вальдемар Магнусон (бл. 1280—1318), герцог Фінляндський
  6. Рікіца Магнусдоттер (1285/1287-1347/1348), абатиса монастиря св. Клари в Стокгольмі.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]