Геза Лошонці
| Геза Лошонці | |
|---|---|
| угор. Losonczy Géza | |
 Меморіальна дошка у Будапешті на честь Гези Лошонці | |
| Народився |
5 травня 1917 Ершекчанад, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Помер |
21 грудня 1957 (40 років) Будапешт,  Угорщина |
| Поховання | |
| Країна |
Угорщина |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Знання мов | угорська |
| Посада | член Національних зборів Угорщини[d] |
| Партія | Угорська комуністична партіяd |
Геза Лошонці (угор. Losonczy Géza, нар. 5 травня 1917, Ершекчанад, Австро-Угорщина — пом. 21 грудня 1957, Будапешт, Угорщина) — угорський журналіст і політик.
У 1939 році вступив у Комуністичну партію Угорщини. Учасник Руху опору. У 1945—1949 роках співробітник газети Szabad Nép. У 1949—1951 роках секретар Міністерства освіти Угорської Народної Республіки. У 1951 році репресований, звільнений і реабілітований у липні 1954 року.
Під час Угорської революції 1956 року увійшов до складу уряду Імре Надя на посаді міністра друку і пропаганди. На початку листопада член Тимчасового керівництва Угорської соціалістичної робітничої партії. 3 листопада разом із Золтаном Тілді провів останню прес-конференцію уряду. 4 листопада зник у посольстві Югославії, звідки пізніше разом з Імре Надем і його прихильниками був виданий у Румунію.
У середині квітня 1957 року його повернуто в Будапешт. Під час ув'язнення оголосив голодування і помер незадовго до призначеного суду.
Література[ред. | ред. код]
- Magyar életrajzi lexikon II. (L–Z). Főszerk. Kenyeres Ágnes. Budapest: Akadémiai. 1969.
- Kövér György: Losonczy Géza, 1917—1957, Budapest, 1998.
|
