Гейден Логин Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гейден Логин Петрович
нід. Lodewijk van Heiden
Sigismund Gustaaf graaf Van Heiden Reinestein2.jpg
Народився 6 вересня 1773(1773-09-06)[1][2][3]
Гаага, Голландська республіка
Помер 17 жовтня 1850(1850-10-17)[4][1][2] (77 років)
Ревель, Російська імперія[4]
·Набряк
Поховання Естонська Республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Наполеонівські війни
Військове звання Адмірал
Рід Q3741033?
Батько Sigismund Pierre Alexander van Heiden-Reinestein[d]
Брати, сестри  • Sigismund Jacques van Heiden Reinestein[d]
Діти Frederick Heiden[d] і Ludwig H. S. van Heyden[d]
Нагороди
орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня Лицарі-Командори ордена Лазні‎ Commander of the Military Order of William Орден Святого Олександра Невського
Георгіївська зброя

Гейден (Heiden) Логин (Людвиг-Сигізмунд-Якоб) Петрович (1772–17(05).10.1850) — військовий моряк, граф. З голландських дворян. Син гофмаршала барона Сигізмунда-Петра-Олександра фон Гейдена (Ван-Гейдена), з 1790 графа Священної Римської імперії. Народився в Гаазі (Південна Голландія, нині Королівство Нідерланди). Освіту здобув разом зі своїм ровесником — спадковим штатгальтером (статгаудером) Вільгельмом Оранським і його молодшим братом Фрідріхом (Фрідеріком). 11-літнім почав службу в Ост-Індській ескадрі, став офіцером. 1795 врятував обох принців, таємно перевізши їх рибальським човном в еміграцію до Англії. За це був заарештований у себе на батьківщині республіканцями. Після тримісячного ув'язнення восени того ж року в чині капітан-лейтенанта перейшов на Чорноморський веслувальний флот до Одеси. 1796 служив при Миколаївському порту, 1797 командував катером «Христофор», із 1798 — бригантиною «Алексей». 1799 перебував у Середземноморській експедиції Ф.Ушакова. 1800 повернувся до Миколаєва, роззброїв своє судно й у Севастополі обійняв команду над фрегатом «Св. Иоанн Златоуст», провадив транспортні операції між чорноморськими портами. 1801 навчав на кораблі кадетів і гардемаринів. 1802 здійснював опис Чорного моря, виконував дипломатичні доручення царського уряду в Стамбулі. Наступного року — капітан 2-го рангу, командир лінійного корабля «Св. Павел». Від 1803 — на Балтійському флоті. 1808 номінований капітаном 1-го рангу, у боях російськошведської війни 1808–09 зазнав поранення та контузії. 1810 прийняв російське підданство. 1813 за хоробрість у блокаді Данцига (нині Гданськ, Республіка Польща) нагороджений золотою шпагою та чином капітан-командора. 1817 — контр-адмірал. Відзначився в Наваринській битві 1827, після чого став віце-адміралом. Учасник російсько-турецької війни 1828—1829, керував блокадою протоки Дарданелли як головнокоманд. з'єднаного загону, за що нагороджений срібною медаллю на Георгіївській стрічці. 1830 орудував 2-ю балтійською ескадрою у Середземномор'ї, 1831 призначений начальником 1-ї флотської ескадри на Балтиці. 1833 удостоєний звання адмірала. Від 1834 до кінця життя був ревельським військовим губернатором, од 1838 — ще й головним командиром ревельського порту. У шлюбі з Анною Марією Акеліес, дочкою шведського адмірала, мав шістьох дітей, у тому числі Логина (1806—1901) — адмірала, генерал-ад'ютанта, Олександра (1810–96) — цивільного урядовця, дійсного статського радника, Федора (1821—1900) — начальника Головного штабу російської армії, фінляндського генерал-губернатора, генерал-ад'ютанта, генерала від інфантерії. Кавалер багатьох орденів, зокрема: св. Георгія 4-го (1821) і 3-го (1827) класів, св. Володимира 2-го ст. (1831), Білого Орла (1836), св. кн. Олександра Невського (1839; діамантові знаки — 1848). Помер у м. Ревель (нині м. Таллінн, Естонія).

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • а б http://resources.huygens.knaw.nl/retroboeken/nnbw/#source=5&page=119&view=imagePane
  • а б Lodewijk Sigismund Vincent Gustaaf van Heiden — 2009.
  • тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  • а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143324063 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.