Гейзеріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гейзеріх
Münze Siliqua Vandalenkönig Geiserich.jpg
Монета, карбована королем Гейзеріхом
Король вандалів
Правління 428-477
Попередник Гундерік
Наступник Гунеріх
Біографічні дані
Імена ванд. Gaisarīks
Релігія аріанство
Народження 400 р
Балатон
Смерть 25 січня 477 р
Карфаген
Діти Хунеріх, Gento[d] і Q3527394?
Династія Hasdingi[d]
Батько Годагісл
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Гейзеріх (лат. Geiseric, бл. 38925 січня 477) — король вандалів та аланів з 428 по 477 рік, один із найвизначніших діячів періоду падіння Західної Римської імперії.

Ім'я[ред.ред. код]

Латиницею ім'я Гейзеріха передається також як Genseric, Gaiseric. Слов'янські імена короля — Годзімірек, Гнєвомірек.

Біографія[ред.ред. код]

Розграбування Рима вандалами 410 року. Картина франц. художника Жозефа-Ноеля Сильвестра (1847–1926)

Гейзеріх підняв невелике германське плем'я вандалів, що на час його приходу до влади тримало під своїм контролем Бетіку до статусу грізної сили в Середземномор'ї. Після його смерті його Африканське королівство занепало і з часом припинило існування. Гейзеріх переправив своїх людей з Бетіки в Північну Африку 428 року. 430 року його військо, що налічувало 80 тис. вояків, перемогло римлян під проводом Боніфація. 439 року вандали захопили Карфаген, звідки контролювали постачання Рима. 442 року Рим змушений був визнати королівство вандалів. Флот Гейзеріха став основною силою в західному Середземномор'ї, захопивши Сицилію, Сардинію, Корсику, Балеарські острови й Мальту. Захопивши Північну Африку вандали продовжували платити податки в Рим. Гейзеріх мав далекоглядні плани і заручив свого сина Гунеріха з донькою імператора Валентиніана III Євдосією. В ході перевороту Петроній Максим вбиває Валентиніана III і примушує вдову одружитися на собі. Також він вирішив одружити свого сина на донці Валентиніана III, що стало фатальною помилкою нового імператора. Скасувавши заручини доньки попереднього імператора з сином Гейзеріха, він розірвав мирні угоди з державою вандалів, що було розцінено Гейзеріхом як достатній привід для наступу на Рим та відновлення своїх прав. 455 року вандали напали на Рим, захопили його й грабували впродовж двох тижнів. Надалі вандали відбивали всі спроби як Західної, так і Східної Римської імперій перемогти їх аж до смерті свого короля. Спадкоємцем Гейзеріха став його син Гунеріх.

Історики описують Гейзеріха, як невисокого, кульгавого (в наслідок падніння з коня) чоловіка, що зневажав роскоші, прагнув влади, мало говорив, проте був умілим переговірником.

Джерела[ред.ред. код]

  • David Potter The emperors of Rome // Quercus, 2007 - 328 p. - P. 303