Гекон колючихвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колючихвостий гекон
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Підряд: Ящірки
Інфраряд: Gekkota
Родина: Gekkonidae
Підродина: Справжні гекони
Рід: Cyrtopodion
Вид: Колючихвостий гекон
Біноміальна назва
Cyrtopodion spinicaudus
О.Штраух, 1887
Mediodactylus spinicaudum distribution.png
Синоніми
Mediodactylus spinicaudum
Alsophylax spinicauda
Посилання
IUCN logo.svg МСОП: 164601

Колючихвостий гекон (Cyrtopodion spinicaudus) — гекон з роду Cyrtopodion підродини Справжні гекони.

Опис[ред. | ред. код]

Це дрібний гекон розміром тулуба до 4,8 см й довжиною хвоста до 4,9 см. Тулуб та голова пласкі. Верхня сторона голови вкрита великими багатокутними горбкуватими лусочками. Тулуб, шийна область й верхня сторона хвоста вкриті дрібними опуклими лусочками, між якими аби як розташовуються округлі горбки, майже вдвічі більші лусочок. Очі великі, круглі, зіниці вертикальні. Верхня поверхня хвоста кільчаста, при цьому кожне кільце утворене 4—5 лусочками, між якими розташовуються по 2—4 спрямованих в сторони горбка, що додають хвоста характерний «колючий» вигляд. У хвості відкладаються запаси жиру, тому у дебелих особин він потовщений біля основи. Кількість преанальних пір від 2 до 3.

Верхня сторона тулуба попелясто-сіра, іноді з охристим відтінком. По спині проходять 5-7 вузьких хвилястих, нерівно окреслених, темних поперечних смуг. Черева має сірувато-білий колір.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає в передгір'ях на глинястих рівнинах з рідкісною сухою чагарниковою рослинністю. Місцями зустрічається на скелястих схилах з виходами вапняків та у кам'янисто-щебністих долинах. У Копетдазі відомі знахідки цього виду на висоті 1800 м над рівнем моря. Являючи собою ксерофітний вид, віддає перевагу сухим та відкритим ділянкам. Ховається у просторах під каменями, у щілинах в ґрунті та порожнечах під корінням кущів.

Активний у присмерку та вночі. Харчуються дрібними безхребетними та комахами.

Зимують гекони також у щілинах між камінням й у норах гризунів. Навесні з'являється на поверхні в середині березня. Видає тихі мелодійні звуки, подібні до писка сірого гекона, вони віддалено нагадують пісню зеленої жаби.

Статева зрілість настає після другої зимівлі. Це яйцекладні гекони. Самки в середині квітнявідкладають 1-2 овальних яйця, покритих жорсткої білої вапняної шкаралупою яєць. Другу кладку роблять в середині червня. Яйця відносно великі для такої дрібної ящірки, їх розмір 7×5 мм. Тривалість інкубації — 70-80 днів. Молоді гекони розміром 1,7-1,8 см та довжиною хвоста 1,4 см починають з'являтися у липні.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Рідкісний вид з досить низькою, але стабільною чисельністю. Колючехвостий гекон поширений у північно-східному Ірані та у південному Туркменістані в передгір'ях центрального та західного Копетдагу. Ареал охоплює не тільки власне Копетдаг, але і його відроги — хребет Кюрендаг і західний Бадхиз, де він мешкає у горах і передгір'ях правобережжя річки Теджен. Ймовірно, може бути знайдений у всьому масиві Туркменістан-Хорасанського гір.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Macey, J.R.; Ananjeva, N.B.; Wang, Y. & Papenfuss, T.J. 2000 Phylogenetic relationships among Asian gekkonid lizards formerly of the genus Cyrtodactylus based on cladistic analyses of allozyme data: monophyly of Cyrtopodion and Mediodactylus. J. Herpetol. 34 (2): 258–265
  • Natalia B. Ananjeva m.fl. (2008). Cyrtopodion spinicaudus. IUCN 2010. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2010.4. Besøkt 21. april 2011.
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.