Гектова балка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гектова балка
Категорія МСОПVI (Територія контрольованого природовикористання)
Спуск до Гектової балки
Спуск до Гектової балки
48°25′58″ пн. ш. 37°15′13″ сх. д. / 48.43301667002777577° пн. ш. 37.25385278002777767° сх. д. / 48.43301667002777577; 37.25385278002777767Координати: 48°25′58″ пн. ш. 37°15′13″ сх. д. / 48.43301667002777577° пн. ш. 37.25385278002777767° сх. д. / 48.43301667002777577; 37.25385278002777767
Розташування: біля с. Никанорівка Добропільського району Донецької області
Найближче місто: Добропілля
Площа: 40 га
Заснований: 1995 р.
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Гектова балка
Розташування Гектової балки на мапі України
Розташування Гектової балки на мапі України
Гектова балка. Карта розташування: Донецька область
Гектова балка

CMNS: Гектова балка у Вікісховищі

Ге́ктова ба́лка — ботанічний заказник місцевого значення. Статус заказника присвоєно рішенням обласної ради народних депутатів від 25 березня 1995 року. Площа — 40 га. Флористичний склад налічує понад 297 видів, 7 із яких занесені до Червоної книги України. Дрік донський, що росте на території заказника, крім того занесений до Європейського Червоного списку.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташований у Добропільському районі Донецької області за три кілометри на захід від села Никанорівка.

Розташований близько вододілу річок Казенний Торець і Самара, в басейні Казенного Торця, на західних острогах Донецького кряжа.

У 1977 році проводилося геоботанічне районування України, згідно з яким територія заказника була віднесена до Слов'янсько-Артемовському району Донецького геоботанічного округу лугових і різнотравно-типчаково-ковилових і петрофітних степів, рослинності кам'янистих оголень і широколистяних лісів Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азійської степової області.

За флористичним районуванням О. Дубовика, складеному в 1970 році, Гектова балка належить Донецькому флористичному історико-географічному району, пов'язаному з Донецьким кряжем.

За флористичним районуванням Бурди, складеному в 1991 році, Гектова балка належить Торецько-Луганському підрайону Донецького району Донецької округи Східнопричерноморської підпровінції, Причорноморсько-Донської провінції Паннонської-Причорноморсько-Прикаспійської області.

Ґрунт[ред. | ред. код]

Здебільшого ґрунт у балці — чорнозем звичайний, средньогумусований слабо еродований. Трапляються виходи пісковиків і фрагменти солончаків на схилах балок південної експозиції.

Флора[ред. | ред. код]

Флористичний список балки складається з понад видів, із переважанням родин айстроцвітих, хрестоцвітих, бобових, гвоздикових, розових, губоцвітих, злакових та ранникових . 19% видів рідко або спорадично зустрічаються в регіоні, серед яких ендемічні або реліктові рослини.

У заказнику росте 11 видів, що охороняються: (брандушка різнобарвна, півонія тонколистна (воронець), дрік донський, оносма донська, простріл чорніючий, ластовень проміжний, горицвіт волзький тощо). 7 видів занесені до Червоної книги України, 1 вид (дрік донський) — до списку охоронюваних видів світу, 1 вид (ластовень проміжний) — до списку охоронюваних видів Європи; 3 види охороняються рішенням Донецького обласного виконкому. 4 рослинних угруповання занесені до Зеленої книги України.

Галерея[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Заказники місцевого значення: Азовська дача; Артемівські садово-дендрологічні насадження; Балка Водяна; Балка Грузька; Балка Орлинська; Балка Північна; Бесташ; Болото Мартиненкове; Верхньосамарський; Гектова балка; Заплава — 1; Знаменська балка та ін. // Донбас заповідний: Наук.-інформац. довідник-атлас. 2003. 159 с.: іл. — С.65-105.
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. – 168 с.
  • Химченко В.А.Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. - Донецк: "Донбасс", 2012. - 168 с.

Посилання[ред. | ред. код]