Імброс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гекчеада)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імброс (Гьокчеада)
тур. Gökçeada
Селище Зейтинлі (Айос-Теодорос), батьківщина Варфоломія I

Карта
Місцезнаходження острову в Егейському морі
Місцезнаходження острову в Егейському морі
Місцезнаходження острову в Егейському морі
Географія
40°09′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 40.150° пн. ш. 25.833° сх. д. / 40.150; 25.833Координати: 40°09′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 40.150° пн. ш. 25.833° сх. д. / 40.150; 25.833
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море, Gulf of Sarosd
Площа 279  км² 
Довжина 29,5 км
Ширина 13 км
Найвища точка 672 м
Країна
Туреччина
Регіон провінція Чанаккале
Адм. одиниця Гьокчеада
Населення 9440 осіб[1] (2019)
Вебсайт gokceada.gov.tr
Імброс (Гьокчеада). Карта розташування: Туреччина
Імброс (Гьокчеада)
Імброс (Гьокчеада)
Імброс (Гьокчеада) (Туреччина)
Мапа

CMNS: Імброс у Вікісховищі

Імброс, офіційна турецька назва — Гьокчеада, тур. Gökçeada (старотурецька назва тур. İmroz, грецька назва Імврос грец. Ίμβρος) — острів в північній частині Егейського моря, біля західних берегів Галліпольського півострова при вході в Саронічну затоку, що належить Туреччині. В адміністративному відношенні утворює ільче (округ) Гьокчеада, що є часткою ілу (провінції) Чанаккале.

Географія і населення[ред. | ред. код]

Є найбільшим островом Туреччини. На півострові Авляка (Інджірбурну, тур. İncirburnu) знаходиться найбільш західна точка Туреччини. Має площу 279 км². Складений кристалічними породами. Вкритий здебільшого чагарниковою рослинністю. Згідно з проведеним в 2019 переписом, населення становить 9440, серед яких 6229 людини мешкає в столиці острова[1] — Чинарлі (грецьке Панайя Баломени), а 1621 в сільській місцевості. Більшість населення складають турки, через інтенсивну еміграцію, на острові залишилось лише 250 греків. На острові розвивається туристична галузь, рибальство, вирощуванням олив та виноробство.

Історія острова[ред. | ред. код]

На початку XX століття 97,5 % населення острова складали греки. Після Балканських війн Греція збиралась приєднати острів, але через тиск Великої Британії та інших Європейських країн, враховуючи стратегічне положення острова при вході в Дарданели, острів залишився в складі Османської імперії. Після Першої світової війни по Севрському мирному договору Греція отримала острів, але після Греко-турецької війни в 1923 вже з Турецькою республікою, під головуванням Кемаля Ататюрка була підписана Лозаннська мирна угода, за якою Імброс повертався Туреччині. Тим не менше з островів Імброс і Тенедос утворювався особливий адміністративний район, і вони виключались з програми обміну населенням між Грецією та Туреччиною. Грецькому населенню гарантувалось право на свободу мови, віросповідання і навчання на грецькій. Але Туреччина послідовно проводила політику зменшення грецького самоуправління на острові, в 1926 прийняв закони, які фактично ліквідували права національних меншин в країні.

Вже у 1923 був розпущений вибраний уряд острова, а 1500 втікачам з острова, які на той час мешкали в Салоніках і на Лемносі, було перешкоджено в повертанні додому. В 1926 всі географічні назви острова були змінені на турецькі. У 1927 році скасовано місцеве самоврядування і закриті грецькі школи. Знов відкриті в 19521953, вони були остаточно закриті в 1964. В 1943 разом з іншими православними ієрархами був заарештований митрополит Імброса і Тенедоса, а землі афонських монастирів на острові були конфісковані. Неодноразово підпадали під арешти мер і міські радники. В 19641984 більша частина земель на острові була передана під потреби армії та поліції (була відкрита тюрма). В 1974 в ніч турецького вторгнення на Кіпр був сплюндрований православний собор в Кастро. В березні 1993 була розграбована нова будівля собору. З липня 1993 офіційно проводиться переселення турків із материка. Все це призвело до інтенсивної еміграції грецького населення, яке в 1970 вже становило лише 40 %. В той час як в 1964 на острові мешкало 7000 греків і 400 турецьких чиновників. На сьогодні грецьке населення на острові складає лише мала кількість старців.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Серед архітектурних пам'яток острова — середньовічний замок в Калекеї (Кастро). На південь від Тепекею (Агридії) знаходиться згаслий вулкан — найвища точка острова.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селищі Зейтинлі-кею (Айос-Теодорос) в 1940 народився Вселенський Патріарх Варфоломій I (мирське ім'я — Димитріос Архонтоніс).

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічні зміни[ред. | ред. код]

   Турки
   Греки
Town & Villages 1927 1970 1975 1980 1985 1990 1997 2000
Çınarlı (Panaghia Balomeni) - - 3578 615 3806 342 4251 216 767 70 721 40 553 26 503 29
Bademli (Gliky) - - 66 144 1 57 40 1 13 34 29 22 15 15 15 13
Dereköy (Shinudy) - - 73 672 391 378 319 214 380 106 99 68 82 40 68 42
Eşelek - - - - - - - - - - - - - - 152 -
Fatih - - - - - - - - 3962 45 4284 32 4135 21 4180 25
Kaleköy (Kastro) - - 38 36 24 - - 128 94 - 105 - 90 - 89 -
Şahinkaya - - - - - - - - - - 168 - 107 - 86 -
Şirinköy - - - - - - - - - - - - - - 189 -
Tepeköy (Agridia) - - 3 504 4 273 2 193 1 110 75 2 2 39 2 42
Uğurlu - - - - - - - - 460 - 490 - 466 - 401 -
Yenibademli - - - - - - - - 416 - 660 - 628 - 581 -
Yenimahalle (Evlampio) - - 182 143 162 121 231 81 359 59 970 27 2240 25 2362 27
Zeytinli (Aghios Theodoros) - - 30 507 15 369 36 235 72 162 25 130 12 82 12 76
TOTAL 157 6555 3970 2621 4403 1540 4879 1068 6524 586 7626 321 8330 248 8640 254

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Gökçeada Nüfusu - Çanakkale (Населення Гекчеада - Чанаккале). Nufusu.com (тур.). 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 28 серпня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]