Гелена Альмейда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена Альмейда

Helena Almeida 2012 3.jpg

Народження 1934[1][2]
Лісабон, Португалія[1][2]
Смерть 25 вересня 2018(2018-09-25)[3][2]
  Сінтра[2]
(гострий інфаркт міокарда)
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Діяльність фотографка, художниця, мисткиня
Батько Leopoldo de Almeidad
У шлюбі з Artur Rosad
Нагороди
Grand Officer of the Order of Prince Henry

CMNS: Гелена Альмейда у Вікісховищі

Гелена Альмейда (11 квітня 1934, Лісабон — 25 вересня 2018, Сінтра) — португальська художниця-неоконкретистка, відома своїми роботами в області фотографії, перформансу, боді-арту, живопису та малювання.

Із біографії[ред. | ред. код]

Народилася у Лісабоні в родині португальського скульптора Леопольдо де Альмейди.

1955 року Гелена закінчила факультет образотворчого мистецтва Лісабонського університету.

Творчі напрацювання[ред. | ред. код]

1967 року Альмейда вперше оформила свою виставку в Галереї Бухгольц (Лісабон). У своїх роботах уперше використовувала тривимірні елементи, що створювало ефект об’ємності й викликало зацікавленість глядача.

1969 року визначила новий аспект у своїй роботі:  прагнення до саморепрезентації. Головним аспектом виставки стала чорно-біла фотографія художниці в полотні. Розкинувши руки й дивлячись вниз, вона виглядала  як Христос, що несе хрест. Ця фотографія стверджувала: різниці між твором і тілом художника немає. Гасло: «Я – полотно!» визначило  актуальність її творчості.

Початок 70-х років — Альмейда повернулася до тривимірних ескізів.  У малюнках з нитками кінського волосся почуття виходили назовні й робота починала жити самостійно. «Живопис назовні» — так визначила свій стиль авторка.

1975 року Гелена спробувала об'єднати малювання, живопис та фотографію. Малюнок був представлений кінськими нитками; живопис — кольорами: синій, червоний, іноді чорний. Фотографія слугувала метанарративом, універсальною системою понять, знаків, символів, метафор, спрямованих на створення певного типу. ЇЇ роботи сприймалися як експерименти: дизайн в кіно, від картини до коміксу, від фотографії до скульптури, від архітектури до перформансу.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вийшла заміж за архітектора Артура Роза. Дочка Йоана Роза також стала художницею. Альмеїда померла в своєму будинку в Сінтрі , Лісабон, 25 вересня 2018 року у віці 84 роки.

Виставки[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Серед нагород — грант від Фонду Галуста Гюльбенкяна (1964); перша премія за малювання Коїмбрського університету (1967); Великий Орден Інфанта дона Енріке (2003).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]