Гелена Вайґель

Гелена Вайґель
нім. Helene Weigel
Народилася	12 травня 1900(1900-05-12)[…] Відень, Австро-Угорщина
Померла	6 травня 1971(1971-05-06)[…] (70 років) Берлін, НДР
Поховання	Доротеенштадтський цвинтарd
Громадянство	Австрія  НДР
Діяльність	політична діячка, акторка театру, кіноакторка, директорка театру
У шлюбі з	Бертольт Брехт
Діти	Стефан Брехтd і Barbara Brecht-Schalld
Батьки	Siegfried Weigld Leopoldine Weigld
IMDb	nm0917832
Нагороди та премії
Medal Carl von Ossietzkyd
Гелена Вайґель у Вікісховищі

Гелена Вайґель (нім. Helene Weigel; 12 травня 1900, Відень — 6 травня 1971, Берлін) — німецька акторка і театральна адміністраторка (директорка театру), політична діячка.

Життя і творчість

Народилася в заможній родині; батько був керуючим в текстильній фірмі, мати володіла магазином іграшок. Акторської майстерності Вайгель навчалася у Відні у актора Р. Шильдкраута. У 1919 році була прийнята в трупу Драматичного театру у Франкфурті-на-Майні, де грала, зокрема, Марію в «Войцеку» Г. Бюхнера і Піперкарку в «Щурах» Г. Гауптмана; виконанням головної жіночої ролі в п'єсі А. Броннена «Батьковбивство» потрясла самого автора, в той час найближчого друга Бертольта Брехта.

У 1923 році була прийнята в трупу берлінського Державного театру під керівництвом Л. Йеснера, в 1925 році перейшла в Німецький театр, яким в ті роки керував Макс Райнгардт. Одночасно виступала на інших столичних сценах — «Фольксбюне» і експериментальної «Юнге Бюне».

У Берліні Вайґель зіграла свої перші ролі в п'єсах Брехта — «Барабани в ночі», «Вища міра», «В джунглях міст», «Людина є людина». З кінця 1920-х років була акторкою Театру на Шифбауердам, де Брехт вперше намагався втілити в життя принципи свого «епічного театру».

Після приходу нацистів до влади в 1933 році Вайґель разом з Брехтом, з яким одружилася, емігрувала спочатку в Данію, потім до Швеції, до Фінляндії і нарешті в США. Успішна кар'єра акторки без доброго знання іноземних мов за кордоном була неможлива.
У США Вайґель зіграла в 1944 році німу роль в голлівудському фільмі «Сьомий хрест» за знаменитим романом Анни Зеґерс.

Після повернення в Європу, в 1948 році, Вайґель зіграла в швейцарському Курі головну роль в брехтівській постановці «Антігони» Софокла. У жовтні того ж року Брехт і Вайгель приїхали в Берлін, в його східний сектор, де отримали нарешті можливість створити свій театр — «Берлінер ансамбль», що відкрився в січні 1949 року виставою «Матінка Кураж та її діти», головну роль в якому грала Вайґель. З моменту заснування і до своєї смерті, в 1971 році, Вайґель офіційно, як інтендантка, очолювала театр, який вже в 50-х роках отримав світове визнання — починаючи зі Всесвітнього театрального фестивалю в Парижі в 1954 році, де «Матінка Кураж» була удостоєна першої премії.

Посилання

• Вайґель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.