Гелена Полячкувна
| Гелена Полячкувна | |
|---|---|
| Helena Polaczkówna | |
| Народилася |
24 січня 1884 Львів |
| Померла | 1942 |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Національність | полька |
| Діяльність |
історик медієвіст |
| Галузь | спеціальні історичні дисципліни[1] |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові |
Гелена Полячкувна[2] (пол. Helena Polaczkówna; нар. 24 лютого 1884 — осінь 1942) — польський історик та архівіст, фахівець із геральдики, доцент допоміжних історичних наук у Познанському університеті, одна з організаторів таємного навчання у Львові в часи Другої світової війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась в м. Львів. У 1905 році закінчила гімназію у Львові. 1905—1909 роках навчалась на історичному факультеті Львівського університету, де 1909 року захистила докторську дисертацію на тему: «De Lumbres, ambasador francuski i jego misja dyplomatyczna w Polsce w latach 1656—1660» (кер. — проф. О.-М.Бальцер)[3]. 1907—08 та 1909—10 працювала в Архіві гродських та земських актів у Львові. 1917—39 займала різні посади в Бернардинському архіві у Львові. 1922—23 відбула студії з геральдики та дипломатики в Парижі (Франція). 1930 здобула габілітацію в Познанському університеті, де працювала як доцент, щорічно читаючи невеликі курси.
Досліджувала польську геральдику («Materiały do heraldyki polskiej» (1909), «Najstarsze żródla heraldyki polskiej» (1924), «Herbarz flamandzki i jego znaczenie dla kultury i heraldyki polskiej» (1925), «Stemmata Polonica, rękopis nr. 1114 Klejnatów Długosza w Bibliotece Arsenału w Paryżu» (1926), «Herby Polskie w rękopisie Gelre Wapenbeck» (1928—29), «Geneza Orła Piastowskiego» (1930), «Księga bracka św. Krzysztofa na Arlbergu w Tyrolu» (1931), «Analiza elementów heraldycznych w miniaturach Psałterza Floriańskiego» (1938)), генеалогію («Ród Wesenborgów w Polsce i jego pierwotne gniazdo» (1924), «Przyczynek do genealogii Piastów» (1932)), сфрагістику («Sfragistyka książęca Piastów») та дипломатику («Roty przywileju Henryka I Brodatego dla Trzebnicy z 1208 r.» (1930), «Zapis Teodora Gryfity dla cystersów z r. 1196» (1938)). Кілька праць присвятила теор. проблемам архівознавства («Studium przygotowawcze we Francji do badań nad historią średniowiecza» (1925), «Uwagi o porządkowaniu prywatnych archiwów familijnych» (1938)). Опублікувала кілька збірок документів («Najstarsza księga sądowa wsi Trześniowa, 1419—1609» (1923), «Księga radziecka miasta Drohobycza, 1542—1563» (1936)).
Член Львівського наукового товариства (1920), а також польського, австрійського, французького та швейцарського геральдичних товариств. Від початку Другої світової війни працювала в бібліотеці Оссолінських у Львові, брала участь у роботі польського підпілля.
Була заарештована гестапо й страчена під Львовом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ ГЕЛЕНА ПОЛЯЧКУВНА (1881—1942) — КУСТОШ БЕРНАРДИНСЬКОГО АРХІВУ У ЛЬВОВІ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2016.
- ↑ Лідія ЛАЗУРКО ЛЬВІВСЬКИЙ ЧАСОПИС «RUŚ»: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2016.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Тельвак В. В. Полячкувна Хелена [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 412. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
|
