Перейти до вмісту

Гелена Шведська (ХІІІ століття)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гелена Шведська
Народилася1190-ті Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1247[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьчерниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулпринцеса Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідДинастія Сверкерів Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСверкер II Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиБенедикта Еббесдоттер Гвідська Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЮган I Сверкерсон і Margarete Sverkersdotterd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСуне Фолькессон Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКатаріна Сунесдоттер і Бенгта Сунесдоттер[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Геральдичний герб принцеси Гелени

Гелена Сверкерсдоттер, відома як Гелена Шведська (прибл. 1190 — 1247, швед. Helena) — шведська принцеса, дочка шведського короля Сверкера II. Матір королеви Швеції Катаріни Сунесдоттер. Пізніше настоятелька абатства Врета.[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Гелена народилася в Данії, була дочкою короля Сверкера II і королеви Бенедикти. Її батько на той час був там вигнанцем. У 1195 або 1196 році він був коронований королем Швеції. У 1208 році він був скинутий, а в 1210 році загинув у битві.

Гелена Сверкерсдоттер, єдина дочка скинутого короля, здобула освіту в абатстві Врета на момент смерті свого батька.

Близько 1210 року Гелена стала однією з жертв викрадень Врети. Суне Фолькессон належав до однієї з двох династій, які були суперниками за шведський престол з 1130 року, тоді як Гелена була з іншої, династії Сверкерів. Її родичі не схвалили б пропозицію Суне Фолькессона, сина графа, який був серед супротивників Сверкера в битві, в якій він сам загинув. За народними переказами, Суне Фолькессон викрав Гелену і відвіз її в замок Імсеборг. Він одружився з нею, і в цьому шлюбі вижили дві дочки: Бенедикта з Б'єльбу і Катаріна Сунесдоттер.[4]

У 1216 році брат Гелени став королем Швеції Юханом I. Коли він помер бездітним у 1222 році, Гелена та її дочки стали спадкоємицями династії Сверкерів. У 1243 році її дочка Катаріна Сунесдоттер (бл. 1215 – 1252) вступила в шлюб з королем Еріком XI, остаточно об’єднавши дві шведські династії.

Близько 1244 року Бенґта Сунесдоттер, молодша дочка Суне Фолькасона і Гелени Сверкерсдоттер, була викрадена Лауренсом Педерссоном, юстиціаром Естерйотланда, коли вона навчалася в монастирі Врета. Незабаром Бенґта була звільнена і вступила в шлюб з високим благородним Свантеполком Кнутсоном, лордом Вібі.[5]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.geni.com/profile/index/6000000003827464432
  2. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. ↑ Helena. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2020.
  4. ↑ Sune Folkesson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
  5. ↑ Svantepolk Knutsson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 1 квітня 2020.

Інші джерела

[ред. | ред. код]
  • Lars O. Lagerqvist (1982). "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its regents under a 1000 years") (Swedish) . Albert Bonniers Förlag AB. ISBN 91-0-075007-7.
  • Borænius, Magnus i Klostret i Vreta i Östergötland 1724 & 2003 s. 31

Пов’язане читання

[ред. | ред. код]
  • Lars O. Lagerqvist (1982) Sverige och dess regenter under 1.000 år (Stockholm: Bonniers Förlag AB) ISBN 91-0-075007-7