Гельмут Дукадам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гельмут Дукадам
Helmuth Duckadam 1986.jpg
Особові дані
Народження 1 квітня 1959(1959-04-01) (60 років)
  Семлак, Румунія
Зріст 189 см
Вага 69 кг
Громадянство Flag of Romania.svg Румунія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
«Конструкторул» (Арад)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1977–1978 Румунія «Конструкторул» ? (?)
1978–1982 Румунія УТА (Арад) 53[1] (-?)
1982–1986 Румунія «Стяуа» 80 (-?/3)
1989–1991 Румунія «Вагонул» (Арад) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1982 Румунія Румунія 2 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гельмут Роберт Дукадам (рум. Helmuth Robert Duckadam, нар. 1 квітня 1959, Семлак) — румунський футболіст, що грав на позиції воротаря. Володар Кубка європейських чемпіонів.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Конструкторул» (Арад). За основний склад відіграв у третій лізі сезон 1977/78 і перейшов до більш маститої команди з цього міста — УТА, яка у той час балансувала між першим і другим дивізіонами. В еліті румунського футболу провів 53 матчі за два сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу столичної «Стяуа», до складу якої приєднався 1982 року. Того ж року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі.

Відіграв за бухарестську команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри, на внутрішній арені «армійці» двічі здобували перемоги у чемпіонаті і одну — в кубку. В сезоні 1985/86 «Стяуа» стала першим клубом зі Східної Європи, який переміг у Кубку європейських чемпіонів.

На перших етапах румуни впевнено пройшли данський «Вейле» і угорський «Гонвед». У чвертьфіналі змусили похвилюватися своїх прихильників, лише за чотири хвилини до завершення другого матчу Віктор Піцурке забив переможний м'яч у ворота фінського «Куусусі». У півфіналі жереб обрав їм гранда європейського футболу — бельгійський «Андерлехт». Тут румуни сенсаційно, але досить впевнено відіграли гостьову поразку 0:1 (Енцо Шифо) з рахунком 3:0 (Віктор Піцурке (2) і Гаврил Балінт).

Переважна більшість оглядачів і уболівальників всього футбольного світу вважали, що «Стяуа» потрапила в фінал Кубка чемпіонів випадково. Фаворитом вирішального поєдиноку, який проходив у Севільї, вважалася іспанська «Барселона». Цей поєдикок став вершиною футбольної кар'єри Гельмута Дукадама. Основний і додатковий час завершився внічию і французький рефері Мішель Вотро призначив серію одинадцятиметрових ударів. Гельмут Дукадам залишив свої ворота «сухими» у двобоях з Хосе Алесанкою, Анхелем Педрасою, Пічі Алонсо та Маркосом Алонсо. Натомість, Маріус Лекетуш та Гаврил Балінт реалізували два пенальті і «Стяуа» здобула найпрестижніший трофей європейського клубного футболу.

За підсумками 1986 року Гельмута Дукадама було визнано найкращим футболістом Румунії. В опитуванні журналу «Франс футбол», для визначення найкращого футболіста Європи, розділив восьме місце з Марко ван Бастеном.

У матчі за суперкубок проти київського «Динамо» ворота «Стяуа» захищав вже Думітру Стингачу. Через декілька тижнів після севільського фіналу у Гельмута Дукадама лікарі виявили рідкісне захворювання крові. На боротьбу з недугом пішло три роки, голкіпер повернувся у футбол, але на колишній рівень піднятися не зумів — два сезони виступав за «Вагонул» (Арад) з другого дивізіону.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Стяуа»: 1986
«Стяуа»: 1985, 1986
«Стяуа»: 1985

Особисті[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Єврокубки
Т І ПГ Т І ПГ
1977/78 «Конструкторул» Д-3
1978/79 УТА (Арад) Д-1 19
1979/80 УТА (Арад) Д-2
1980/81 УТА (Арад) Д-2
1981/82 УТА (Арад) Д-1 34
1982/83 «Стяуа» (Бухарест) Д-1 7
1983/84 «Стяуа» (Бухарест) Д-1 10
1984/85 «Стяуа» (Бухарест) Д-1 31 КК 2 1
1985/86 «Стяуа» (Бухарест) Д-1 32 КЧ 9 5
1989/90 «Вагонул» (Арад) Д-2
1990/91 «Вагонул» (Арад) Д-2
Всього за кар'єру Д-1 133 11 6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Враховані ігри лише у вищій лізі.

Посилання[ред. | ред. код]