Гельфонд Олександр Йосипович

Гельфонд Олександр Йосипович
Народився	11 (24) жовтня 1906  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	7 листопада 1968(1968-11-07)[…] (62 роки)  Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	МДУ (1930)
Галузь	теорія чисел, теорія функцій і математика
Заклад	МДУ Математичний інститут імені Стєклова Московський державний технічний університет імені Баумана
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1935)
Науковий керівник	Хінчин Олександр Яковичd і Степанов Вячеслав Васильовичd
Аспіранти, докторанти	Шидловський Андрій Борисовичd Nikolay Korobovd Aleksey Leontyevd Aleksandr Solovyovd Marat Yevgrafovd Aleksei Georgievich Postnikovd Naum Il'ich Fel'dmand Mikhail Hatskelevich Zakhar-Itkind Victor Solomonovich Videnskiid Leonid Vulakhd Emiliano Aparicio Bernardod Ibragim Ibragimovd Gregory Freimand
Членство	Академія наук СРСР Російська академія наук Міжнародна академія історії науки
Партія	КПРС
Батько	Osip Gelfondd
Нагороди

Олександр Йосипович Гельфонд (нар. 11 (24) жовтня 1906, Санкт-Петербург — пом. 7 листопада 1968, Москва) — радянський математик, член-кореспондент АН СРСР. Відомий своїми роботами по теорії чисел, а також рішенням сьомої проблеми Гільберта. Працював в МГУ (1931-1968) і Математичному інституті АН СРСР (1933-1968). Нагороджений орденом Леніна (1953) і трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1945, 1945, 1966).

Біографія

Олександр Гельфонд народився 24 жовтня 1906 року в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. У 1924 році він вступив до Московського університету, який закінчив у 1927 році. Під керівництвом Олександра Хінчина та В'ячеслава Степанова продовжив навчання у аспірантурі, яку закінчив у 1930 році. В 1929-1930 роках викладав в МВТУ. Будучи аспірантом, опублікував у 1929 році часткове рішення сьомої проблеми Гільберта.

У 1931 році почав працювати на Механіко-математичному факультеті МДУ, в 1937 році очолив кафедру аналізу і теорії чисел, пізніше — кафедру теорії чисел. З 1933 року Гельфонд працював у відділі теорії чисел Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР. У цих двох організаціях він продовжував свою роботу до кінця свого життя. У 1934 році Гельфонд отримав повне рішення сьомої проблеми Гільберта. У 1935 році йому було присвоєно ступінь доктора фізико-математичних наук, а в 1939 році він був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

Під час Великої Вітчизняної війни Гельфонд був залучений до робіт в області криптографії при Головному Штабі Військово-Морського Флоту.

Твори

Гельфонд опублікував багато праць по теорії чисел і теорії функцій комплексного змінного, з проблем єдності, повноти систем функцій, інтерполяції в комплексній області, за арифметичних властивостях функцій. Найбільш великі з них:

• «Трансцендентні і алгебраїчні числа» (М., 1952)
• «Елементарні методи в аналітичній теорії чисел» (М., 1962, у співавторстві з Юрієм Линником)
• «Вирахування і їх застосування» (М., 1966)
• «Обчислення кінцевих різниць» (М., 1967).

У 1973 році під редакцією академіка Линника вийшли «Обрані праці» Гельфонда.

Див. також

• Постійна Гельфонда-Шнайдера
• Постійна Гельфонда

Література

• Олександр Осипович Гельфонд // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.];/ гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е вид. — М.: Радянська енциклопедія, 1969-1978.
• И. И. Пятецкий-Шапиро, А. Б. Шидловский. А. О. Гельфонд (К шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1967. — Т. 22, вип. 3 (135).
• Стаття «Aleksandr Osipovich Gelfond» [Архівовано 9 липня 2010 у Wayback Machine.] в енциклопедії Britannica (англ.)
• J. J. O’Connor and E. F. Robertson. Gelfond (англ.). MacTutor History of Mathematics archive. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 27 вересня 2009. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
• B. V. Levin, N. I. Feldman, A. B. Sidlovsky. Alexander O. Gelfond // Acta Arithmetica. — 1971. — Т. 17. — С. 315—336. Архівовано з джерела 2 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2016.