Гемаглютинін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молекула Гемаглютиніна

Гемаглютинін — речовина, яка призводить до гемаглютинації (аглютинації еритроцитів крові).

Так як один екземпляр гемаглютиніну практично не впливає на гемаглютинацію, загалом говорять про певну кількість гемаглютинінів — тобто вживають поняття гемаглютиніни(множина). Найчастіше, за хімічною природою гемаглютиніни з глікопротеїнів (наприклад лектини), за функціональним визначенням — це антитіла. Таким чином гемаглютиніни можуть бути також складовими елементами більш складних сполук та структур (наприклад, вірусів).

Деякі види:

  • Гемаглютинін грипу
  • Гемаглютинін кору
  • Гемаглютинін-нейрамінідаза парагрипу
  • Гемаглютинін-нейрамінідаза паротиту («свинки»)
  • PH-E форма фітогемаглютиніну

Серологія[ред. | ред. код]

Кожен вид гемаглютиніну має специфічну структуру, що широко застосовують в серології, зокрема в діагностиці: РГА (реакція гемаглютинації), РПГА (реакція пасивної гемаглютинації), РГГА(реакція гальмування гемаглютинації).

Найбільш відоме використанням РГА у практичній медицині, є при визначення груп крові людини за допомогою стандартних гемаглютинуючих групоспецефічних сироваток у відповідному розведенні за системою AB0.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]