Гемседал
Комуна Гемседал | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Норвегія |
Фюльке | Бускеру |
Населення | 2491 осіб |
Площа | 753 км² |
Густота населення | 3 осіб/км² |
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
Поштові індекси | 3560 |
Географічні координати | 60°54′21″ пн. ш. 8°30′53″ сх. д. / 60.90583° пн. ш. 8.51472° сх. д. |
Назва мешканців | бук. hemsedøl і нюн. hemsedøl |
Міста-побратими | Тирва (Естонія), Кальвола (Фінляндія), Ессунга (Швеція) |
Місцева влада | |
Вебсторінка | hemsedal.kommune.no |
Мер | Пол Терьє Рьорбі (2019) |
Карта | |
| |
https://www.geonames.org/3152987/hemsedal.html https://www.openstreetmap.org/relation/412356 | |
Гемседал у Вікісховищі |
Гемседал (норв. Hemsedal) — комуна у фюльке Бускеру у Норвегії. Адміністративний центр комуни — місто Трейм. Офіційна мова — нюношк. Населення комуни на 2019 рік становить 2 491 особа.[1] Площа комуни Гемседал — 753,46 км², код-ідентификатор — 0618.
На гірськолижних трасах на околицях Гемседала проходили чемпіонати світу по гірськолижному спорту серед юніорів 1987 і 1991 років.
Стара норвезька форма назви була Hemsudalr. Другий елемент — dalr, що означає «долина». Перший елемент зазвичай сприймається як родовий відмінок назви річки Гемса (нині Гемсіль) невідомого походження, хоча норвезький філолог і лінгвіст Соф Бугдж вважав, що це може походити від староскандинавського слова hemsa, hefnsa або hofn, що означає «йти на пасовище». Норвезьке слово hems («ліжко, побудоване в невеликій кімнаті горища») названо на честь долини Гемседала.[2]
Герб було надано 2 жовтня 1992 р. за проєкт норвезького графічного дизайнера Штейна Девідсена. На гербі видно золоту рись на червоному тлі.[3]
Гемседал знаходиться на півдні Норвегії, де схід зустрічається із заходом. З цієї причини існує два різні типи скелистих утворень, що є особливо захоплюючим для любителів гір. Комуна охоплює більшу частину долини Гемседал і Грьондален, остання є бічною долиною до Гемседалу. Більше ніж чотири п'ятих комуни розміщується на висоті 900 метрів над рівнем моря. Найвища точка комуни — гора Хьогелофт (1920 метрів над рівнем моря). Інші високі гори — Раудбергнутен (1818 метрів над рівнем моря) та Скогшорн (1728 метрів над рівнем моря). Гіднефоссен, найвищий водоспад в Бускерюді, лежить на Хорнсеті в комуні. Найбільші озера — Тислейфьордом і Сторватнет.
Вважається, що ставкірка Гемседалу (Hemsedal stavkyrkje) була побудована між 1207 та 1224 роками та вперше згадується як Екклезія Амсодал (Ecclesia Aamsodal) у рахунках та щоденниках папських нунціїв, відправлених до Скандинавії збирати десятину у 1282—1324 рр.[4] У 1327 р. Гемседал також згадується під ім'ям Скодвінар Кірк'я і Гемсудалі (Skodvinar Kirkja i Hemsudali), тобто йдеться про альтернативні назви фермерства, де розміщувалась комуна, Киркхебьоне: Скодвін і Скаденгард (Kyrkjebøen: Skodvin and Skadengård). Ставкірку було розібрано в 1882 році.[5]
Церква Гемседалу (Hemsedal kyrkje) була побудована протягом 1882 року як заміна ставкірки Гемседалу. Він був побудований з дерева на основі планів архітектора Йоганнеса Генріка Ніссена. Вона має 500 місць. Орган був побудований в 1888 році норвезькими майстрами з виготовлення органів Олсеном і Йозефом Хільмар Йоргенсеном і був реставрований у 1976 році. Церква пов'язана з деканатом Халлінгдала в єпархії Тунсберг[6].
У долині традиційно були невеликі та середні господарства, широко розкидані по дну долини, по обидва боки річки та по схилах. Через велику висоту землеробство здебільшого сконцентрувалося на тваринництві та молочному виробництві.
У кадастрі 1647 р. В Гемседалі було лише одне господарство, достатньо велике, щоб платити всю данину. Крім того, була низка господарств, яким не нараховували данину.
Готель Skogstad був добудований у 1905 році як перший готель комуни. До цього, у другій половині 19 століття, через село було побудовано дорогу з надією, що це стане головним маршрутом до Західної Норвегії. Однак справи різко змінилися з відкриттям Бергенської залізниці в 1909 р., а Гемседал знову став об'їздним маршрутом.
Після Другої світової війни в долині були створені нові місця для проживання, такі як Ванґенський пансіонат (1947) та Ліккьяймський пансіонат (1953). Туристичне агентство було створено в 1939 році і в 1952 році запропонувало побудувати підйомник у Гемседалі, але це сталося лише після 1959 року, коли Фоссхаймський пансіонат створив Тоттенхейзен, 350-метровий (1150 футів) підйомник. Однак він був зірваний у 1961 році.[7][8]
Skisenter Hemsedal відкрився в Голдескареті в 1961 році, а через кілька років почалося планування туристичного розвитку. За п'ять років, починаючи з 1980 року, було створено ряд нових підприємств, спрямованих на туристів. Перша крісельна канатна дорога, «Olaheisen», відкрилася в 1983 році. Туризм продовжував зростати в економічному значенні для Гемседалу. Більше половини відвідувачів приїжджають з-за кордону. Зараз Гемседал також популярний у літній сезон, завдяки можливостям для риболовлі, туризму, альпінізму, їзди на велосипеді, гольфу та інших заходів.[9]
У 1647 році населення становило близько 400 чоловік (точна кількість невідома). До середини 19 століття чисельність населення постійно збільшувалася. У 1845 році в комуні проживало 1775 чоловік. Однак протягом наступних 75 років населення знову скоротилося. У 1920 році кількість впала до 1358, перш ніж знову почати зростати.[10]
Стать станом на 1 січня 2005 року | |||
жінки | чоловіки | разом | |
---|---|---|---|
особи | 959 | 950 | 1909 |
% | 50,24 % | 49,76 % | 100 % |
Освіченість станом на 1 жовтня 2004 року | ||||
базова освіта | середня освіта | вища освіта | невідомо | |
---|---|---|---|---|
особи | 250 | 888 | 271 | 61 |
% | 17,01 % | 60,41 % | 18,44 % | 4,15 % |
Кількість меншин (1-е та 2-е покоління) у Гемседалі за країнами походження у 2019 році:[1]
Походження | Кількість |
---|---|
Польща | 136 |
Швеція | 131 |
Литва | 60 |
Німеччина | 25 |
Еритрея | 19 |
Ірак | 16 |
Філіппіни | 4 |
Економіка Гемседалу традиційно базується на сільському господарстві і наразі активно розвивається сфера туризму.
Одним із перших туристів Гемседалу був норвезький полярний дослідник Фрітьоф Нансен, який відвідав комуну в 1898 році, та зупинився у Бьоберзькому фельдстуе. Сьогодні Гемседал — популярний туристичний маршрут, головна визначна пам'ятка — «Hemsedal Skisenter». Близько 70 % туристів відвідують комуну в зимовий сезон (грудень — травень), а інші 30 % — у літні місяці.[11] «Hemsedal Skisenter» — другий за величиною гірськолижний курорт Норвегії[12]. Гірськолижні центри в Гемседалі та Гріндалені були придбані у 2000 році шведською компанією «Sälenstjärnen», яка наступного року змінила назву на «Skistar».
- Рюкандефоссен — подвійний водоспад 18-ти метрів, розташований поблизу села Тув.[13]
- «Hemsedal Bygdetun» — невеликий музей артефактів початку XVIII століття.[14]
- «Hemsedal Top 20» пропонує альпінізм у літні місяці.[15]
- Йозеф Монсруд (1922—2009) був норвезьким лісником та учасником опору під час Другої світової війни. У віці двадцяти років він приєднався до групи опору Освальда. Він пройшов якусь початкову підготовку і був прийнятий на посаду охоронця суворо незаконної Комуністичної партії Норвегії, яка мала секретну базу в Гемседалі.
- Кьелл Венос (народився в Гемседалі 1927 р.) — норвезький філолог. Більшу частину своєї кар'єри він провів в університеті Осло в якості викладача та професора (з 1971 по 1997 р.), спеціалізуючись на дослідженні новонорвезької мови.
- Інгрід Вігернес (народилася в Гемседалі 1928 р.) — норвезька лижниця, яка завоювала срібну медаль у естафеті 3 × 5 км на чемпіонаті світу 1966 року.
- Ерік Велло (народився в Гемседалі 1961 року) — норвезький композитор і музикант, гітарист і синтетист, відомий своєю електронною та ембієнтною музикою.
- Хеге Нерланд (1966—2007) була норвезьким політиком соціалістичної партії. Брала участь у політичному житті рідного Гемседалу.
- Гейр Скі (нар. 1980) — норвезький шеф-кухар та ресторатор, який працював у готелі «Skarsnuten» в Гемседалі.
- Ерік Сольбаккен (народився в Гемседалі 1984 р.) — норвезький телеведучий. Солбаккен був одним із ведучих пісенного конкурсу «Євробачення-2010».
- Ейрік Маркегор (народився в Гемседалі 1984 р.) — відомий норвезький футболіст.
-
Місцеве управління
-
Бібліотека Гемседалу
-
Водоспад Рюкандефосен
-
Гора Скогшорн
-
Гребля озера Тислейфьордом
-
Готель Fausko Skysstasjon
- Вебсайт комуни Гемседал [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Skisenter [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Готель «Skogstad» [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Kommunefakta Hemsedal. ssb.no (норвезькою) . Архів оригіналу за 31 грудня 2019.
- ↑ Norwegian-English Dictionary A Pronouncing and Translating Dictionary of Modern Norwegian (University of Wisconsin Press ISBN 978-0-299-03874-8
- ↑ Kommunevåpenet (норвезькою) . Архів оригіналу за 22 грудня 2008.
- ↑ P. A. Munch, ed., Pavelige Nuntiers [J. de Serone, B. de Ortolis, P. Gervasii] Regnskabs-og Dagböger, førte under Tiende-Opkrævningen i Norden 1282—1334, Christiania: 1864, OCLC 562932132
- ↑ Håkon Christie. Hemsedal stavkirke. Stavkirke.info. Архів оригіналу за 26 лютого 2017.
- ↑ Hemsedal kirke - Norges Kirker. www.norgeskirker.no. Архів оригіналу за 13 грудня 2019.
- ↑ Vangen Pensjonat, 80.18, 24 på Tuv i Hemsedal. digitaltmuseum.no (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2019.
- ↑ OMNIA - Lykkjaheim Pensjonat og Kafé i Lykkja i Hemsedal. www.omnia.ie (норвезькою) .
- ↑ Skigaarden i Hemsedal. www.skigaarden.no (норвезькою) . Архів оригіналу за 19 грудня 2019.
- ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 8 лютого 2009. Архів оригіналу за 8 лютого 2009.
- ↑ Hemsedal Facts (норвезькою) . Архів оригіналу за 19 грудня 2019.
- ↑ Hemsedal Skisenter (англійською) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020.
- ↑ Rjukandefossen. www.hemsedal.com (англійською) . Архів оригіналу за 19 грудня 2019.
- ↑ HEMSEDAL BYGDATUN. Hallingdal Museum (норвезькою) . Архів оригіналу за 16 грудня 2019.
- ↑ Topp 20 hiking (англійською) . Архів оригіналу за 19 грудня 2019.