Гемфрі Деві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деві Гемфрі
Humphry Davy
Humphrydavy.jpg
Народився 17 грудня 1778(1778-12-17)
Пензанс, Корнуол, Велика Британія
Помер 29 травня 1829(1829-05-29) (50 років)
Женева, Швейцарія
Поховання Цвинтар Королів[2]
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів фізика, хімія
Заклад Лондонське королівське товариство
Науковий ступінь професор (1802)
Відомі учні Майкл Фарадей
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Zoological Society of London[d], Warsaw Society of Friends of Learning[d], Російська академія наук, Прусська академія наук, Інститут Франції і Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL[d]
Відомий завдяки: винахід гірничої лампи, виділення чистих металів
У шлюбі з Jane Davy[d]
Нагороди медаль Коплі (1805)
медаль Румфорда (1816)
Королівська медаль (1827)
Автограф Davy's signature.png

CMNS: Гемфрі Деві на Вікісховищі

Ге́мфрі Де́ві (англ. Sir Humphry Davy, нар. 17 грудня 1778 — пом. 29 травня 1829) — британський фізик і хімік, член Лондонського королівського наукового товариства, з 1820 — президент цього товариства, один із засновників електрохімії, винахідник безпечної гірничої лампи. Одержав металевий калій і натрій електролізом їдких лугів (1807).

Біографія[ред.ред. код]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Відкрив або отримав у чистому вигляді хімічні елементи: кальцій, барій, магній, стронцій, хлор, калій, натрій, літій. Відкрив дурманну дію закису азоту, названого веселильним газом (1799). Запропонував електрохімічну теорію хімічної спорідненості (1800), розвинуту далі Берцеліусом.

Отримав металевий натрій і калій при електролізі їхніх гідроксидів, які раніше вважалися нерозкладними речовинами (1807). За допомоги електролізу отримав амальгами кальцію, стронцію, барію, магнію (1810). Незалежно від Гей-Люссака і Тенара виділив бор із борної кислоти; підтвердив елементарність хлору (1810). Запропонував водневу теорію кислот, заперечивши погляд Лавуазьє, який вважав, що кожна кислота повинна мати в своєму складі оксиген. Описав явище так званої електричної дуги (1808—1809). Сконструював безпечну гірничу лампу з металевою сіткою (1815). Встановив залежність електричного опору провідника від довжини й перетину й відзначив залежність електропровідності від температури (1821). Читав курс агрохімії (1803—1813). Висловив думку, що мінеральні солі необхідні для живлення рослин, і вказав на необхідність польових дослідів для розв'язання проблем землеробства.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Hunt, Robert (1888). «Davy, Humphry». Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co.