Гемфрі Деві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деві Гемфрі
англ. Humphry Davy
Humphrydavy.jpg
Народився 17 грудня 1778(1778-12-17)
Пензанс, Корнуол, Велика Британія
Помер 29 травня 1829(1829-05-29) (50 років)
Женева, Швейцарія
Поховання Цвинтар Королів[1]
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік, винахідник, фізик, геолог, фотограф, поет, науковець
Alma mater Truro Cathedral Schoold
Сфера інтересів фізика, хімія
Заклад Лондонське королівське товариство
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Науковий ступінь
Відомі учні Майкл Фарадей
Член Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Зоологічне товариство Лондонаd, Варшавське товариство друзів наукd, Російська академія наук, Прусська академія наук, Інститут Франції, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук і Французька академія наук
Відомий завдяки: винахід гірничої лампи, виділення чистих металів
Батько Robert Davyd[2]
Матір Grace Millettd[2]
У шлюбі з Jane Davyd
Нагороди медаль Коплі (1805)
медаль Румфорда (1816)
Королівська медаль (1827)
Автограф Davy's signature.png

CMNS: Гемфрі Деві на Вікісховищі

Ге́мфрі Де́ві (англ. Sir Humphry Davy, нар. 17 грудня 1778 — пом. 29 травня 1829) — британський фізик і хімік, член Лондонського королівського наукового товариства, з 1820 — президент цього товариства, один із засновників електрохімії, винахідник безпечної гірничої лампи. Одержав металевий калій і натрій електролізом їдких лугів (1807).

Біографія[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Відкрив або отримав у чистому вигляді хімічні елементи: кальцій, барій, магній, стронцій, хлор, калій, натрій, літій. Відкрив дурманну дію закису азоту, названого веселильним газом (1799). Запропонував електрохімічну теорію хімічної спорідненості (1800), розвинуту далі Берцеліусом.

Отримав металевий натрій і калій при електролізі їхніх гідроксидів, які раніше вважалися нерозкладними речовинами (1807). За допомоги електролізу отримав амальгами кальцію, стронцію, барію, магнію (1810). Незалежно від Гей-Люссака і Тенара виділив бор із борної кислоти; підтвердив елементарність хлору (1810). Запропонував водневу теорію кислот, заперечивши погляд Лавуазьє, який вважав, що кожна кислота повинна мати в своєму складі оксиген. Описав явище так званої електричної дуги (1808—1809). Сконструював безпечну гірничу лампу з металевою сіткою (1815). Встановив залежність електричного опору провідника від довжини й перетину й відзначив залежність електропровідності від температури (1821). Читав курс агрохімії (1803—1813). Висловив думку, що мінеральні солі необхідні для живлення рослин, і вказав на необхідність польових дослідів для розв'язання проблем землеробства.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Hunt, Robert (1888). «Davy, Humphry». Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co.