Гендерна роль

Ґе́ндерна роль (англ. Gender role) — вид соціальної ролі: набір норм, очікуваних зразків поведінки, діяльностей, атрибутів (характерних рис), що приписуються як «притаманні» чоловікам і жінкам. ґендерна роль включає як соціальні розпорядження (очікування оточенням) певної поведінки, відповідної до статі людини (наприклад, у мові, манерах, одязі, жестах), так і реалізацію (виконання) цих розпоряджень людьми. Відігравання прийнятих для суспільства ґендерних ролей транслює та закріплює ґендерні стереотипи — уявлення про відмінності та єство жінок і чоловіків, сприяючи дискримінації за статтю і, таким чином, підтримуючи ґендерну нерівність. Поведінка, відмінна від приписів ґендерної ролі (ґендерна неконформність), карається соціумом з використанням жорстких санкцій (ґендерне нормування).[1]
Походження та формування ґендерних ролей[ред. | ред. код]

Частина соціалізації індивіда, що стосується уявлень про допустиму «жіночу» та «чоловічу» поведінку, прийнятні риси та характерні особливості, називається ґендерною соціалізацією.
Прищеплювання соціальних ролей починається ще до народження дитини — з ґендерних очікувань рідних відносно її майбутньої статі та ставлення відповідно до неї. Максимуму рольова сугестія сягає в період раннього виховання (до 5 років).
Освітні заклади беруть в ґендерній соціалізації суттєву участь з допомогою «прихованого навчального плану», покарань різного ступеня суворості для дівчаток і хлопчиків за рівнозначні вчинки, заохочення у дітей залежно від їх статі різних якостей (у хлопчиків — лідерство, агресія, самостійність, ініціатива, у дівчаток — покірність, терплячість, неконфліктність, слухняність) та захоплень (хлопчикам — точні та природничі науки, дівчаткам — мистецтва та сфера обслуговування), нав'язування стереотипів про більшу здібність хлопчиків чи дівчаток до певних предметів та розумової праці загалом. Особливо промовистим прикладом є офіційно відмінні навчальні плани з окремих предметів, таких як «Обслуговуюча праця» (де учні займаються роботами по дереву, майструванням, електротехнікою, а учениці — кулінарією, створенням одягу, вишиванням тощо), а тим паче роздільне навчання. Відмінне ставлення впродовж шкільної освіти укріплює та деталізує в учениць та учнів однобокі уявлення про власні здібності та можливості, і схиляє їх не тільки відігрувати традиційні ґендерні ролі як повсякденні, але й формувати кар'єрний та життєвий шлях у рамках обмежень, що їх накладає ґендерна роль.
Приклади ґендерних ролей[ред. | ред. код]
Розабет Кентер у своїй теорії токенізму виявила чотири неформальних ролі жінок-токенів, нав'язувані жінкам соціальними групами, в котрих вони складають виразну меншість (через що є помітнішими та значно більше стереотипізуються членами групи):
- «Мати» — від неї чекають емоційної підтримки, а не ділової активності;
- «Спокусниця» (англ. seductress) — жінка, що виступає лише сексуальним об'єктом, а як працівниця ігнорується; ознака — лише чоловіки з високим посадовим статусом в організації викликають обурення у колег-чоловіків;
- «Іграшка, талісман» (англ. pet, mascot) — мила, але не ділова жінка, що приносить удачу;
- «Залізна леді» (англ. iron maiden) — цим токеном вольовим діловим жінкам, що займають владні позиції (наприклад, у політиці) приписується нежіноча жорсткість, і вони особливо ізольовані від групи[2].
ґендерна неконформність[ред. | ред. код]

Часто виявляють відмінну від типової «чоловічої» та «жіночої» ґендерну поведінку (у зовнішності, стилі спілкування, виборі занять тощо) люди, котрі не вкладаються у схему, що передбачає виключно чоловічий чи жіночий ґендер: небінарні та квіри, наприклад, біґендерні, аґендерні, інтерсексуальні люди. Особливим випадком є трансґендерність та традиція кросдресингу (зокрема, в мистецтві: як травесті, драг-квін). Люди з ЛГБТІК±спільноти та чия сексуальна, романтична орієнтація чи інші преференції відрізняються від гетеросексуальних (наприклад, асексуальні), також можуть відхилятися від мейнстрімних ґендерних ролей, породжених та підтримуваних гетеросексуальним суспільством.
Інверсія ґендерних ролей[ред. | ред. код]
Інверсія ґендерних ролей часто описується у феміністичній науковій фантастиці як приклад суспільства, відмінного від патріархального та гетеронормативного, а становища жінок — відмінного від підлеглого чоловікам.
Ґендерні ролі та ґендерна нерівність[ред. | ред. код]
Ґендерні ролі в традиційних суспільствах розподілені та закріплені за жінками та чоловіками в контексті патріархального владного дискурсу. Жінкам споконвічно відводяться як «притаманні» та «природні» більшість видів неоплачуваної праці: хатня робота, виховання дітей, догляд за хворими та літніми членами родин; тоді як доступ до влади (наприклад, виборчі права, право укладати договори, опіка над дітьми) та ресурсів (скляна стеля, різниця зарплат, сексизм в освіті, дискримінація при наймі та на робочому місці) є ускладненим у порівнянні з таким у чоловіків. Це спричинює замкненість жінок у приписуваних їм ролях у та закріплює ґендерну нерівність.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Мондимор Ф. М. Гомосексуальность: Естественная история / Пер. с англ. — Екатеринбург, 2002. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 24 листопада 2010.
- ↑ Бендас Т. В. Гендерная психологія. — Спб. Питер. — 2006.
Див. також[ред. | ред. код]
- Гендер, Соціальна конструйованість гендеру
- Гендерні стереотипи
- Гендерна політика
- Сексизм
- Гендерна нерівність
- Гендерна рівність
- Медіа та гендер
Література[ред. | ред. код]
- Гендер для медій. Підручник з гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Київ: Критика, 224 ст. / на сайті Фонду ім. Генріха Бьолля в Україні
- Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. — 252 с. (збірка наукових статей, розділів із книг)
- Про рівність статей. Збірник / Пер. з фр. Під заг. ред. О. Хоми. — Київ: Альтерпрес, 2007. — С. 484
- Горностай П. П. Гендерні ролі та гендерно-рольові конфлікти (навчальний курс і бібліографія) [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Ї (часопис) № 33 Ґендер. Ерос. Порно. Вересень 2004. PDF 3,3 Mb [Архівовано 30 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Морґан Д. Вивчаючи чоловіків у патріархальному суспільстві [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ортнер Ш. Б. Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.]
|