Гендерна упередженість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гендерна упередженість — в наукових дослідженнях описує спотворення дійсності через формулювання, концептуальні припущення або статистичні помилки, що призводять до неправильного сприйняття фактичних гендерних стосунків. [1]

Причини[ред. | ред. код]

Стереотипний розподіл ролей[ред. | ред. код]

До неточностей та непорозумінь призводять гендерні стереотипи, обґрунтованість яких зазвичай не перевіряється. Наприклад, посилаючись на стереотипи щодо розподілу гендерних ролей, серед чоловіків та жінок були проведені дослідження у відмінностях в частотності поширення психічних захворювань (таких як депресія, СДУГ). Скажімо, гіперактивна поведінка у дівчаток сприймається нормально, навіть позитивно, тоді як така ж поведінка у хлопчиків може сприйматися як якесь порушення чи навіть розлад.

У патріархальному суспільстві будь-який чоловік сприймається соціальною нормою, а це може призвести до андроцентричного (чоловік та чоловіча точка зору важливіша за жіночу), а отже, нераціонального способу її сприйняття та оцінки.

Інтерференція гендерних особливостей[ред. | ред. код]

Статистичні помилки при порівнянні обох ста́тей можуть виникати внаслідок інших гендерних властивостей. Наприклад, епідеміологічні дані свідчать, що саме у жінок частіше виникають депресивні захворювання, також це пояснюється тим, що жінки швидше звертаються за допомогою до психотерапевта, тоді як чоловіки, як правило, приховують такі проблеми. Подібні упередження, зумовлені Стельовим ефектом, обговорені при гендерному розподілі СДУГ: не враховуються істотні біологічні відмінності між чоловіками та жінками, тому чоловіки легше підпадають під критерії "розладу". Крім цього, у формуванні думки про гендерний розрив в оплаті праці мають місце й статистичні помилки. [2]

Як пов’язана мова з гендерною проблематикою[ред. | ред. код]

Традиційно багато мов використовують однакові формулювання висловлювань щодо жінок та чоловіків. Наприклад, слово “читач” може вживатися конкретно про людину, яка щось читає (незалежно від гендеру), так і конкретно саме про особу чоловічої статі, яка щось читає. Слова "людина" та "чоловік" позначаються одним словом: man у англійській, homme у французькій, uomo в італійській. Частина назв професій (chairmah, businessmann, policeman, fireman) виключає жінок або містить пряму вказівку на чоловічу стать.

Однак, гендерно індиферентні формулювання часто використовують навмисно, щоб завуалювати певні соціальні прояви гендерної нерівності. Наприклад, термін "нормальний робочий час" не враховує, що більшість жінок в культурах з "традиційними ролями", або які мають дітей, зазвичай не можуть працювати повний робочий день.

Надлишкова генералізація[ред. | ред. код]

Якщо результати досліджень щодо особливостей однієї статі переносити на іншу, то їх можуть неправильно тлумачити. Наприклад, було виявлено ефективність певного медичного препарату для чоловіків, але це не означає, що він ефективний і для жінок: через інший гормональний фон він може бути для них недієвим або навіть небезпечним. [3]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Irmtraud Fischer: Gender-faire Exegese: Gesammelte Beiträge zur Reflexion des Genderbias und seiner Auswirkungen in der Übersetzung und Auslegung von biblischen Texten. Lit, Münster 2004, ISBN 3-8258-7244-0 .

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sabine Girod, Magali Fassiotto u. a.: Reducing Implicit Gender Leadership Bias in Academic Medicine With an Educational Intervention. In: Academic Medicine. Band 91, Nummer 8, August 2016, S. 1143–1150, hier S. ?? (englisch; doi:10.1097/ACM.0000000000001099).
  2. Claudia Finke: Verdienstunterschiede zwischen Männern und Frauen: Eine Ursachenanalyse auf Grundlage der Verdienststrukturerhebung 2006. Statistisches Bundesamt, Wiesbaden Januar 2011, S. 36–48, hier S. 45 (PDF: 1,9 MB, 161 Seiten auf destatis.de).
  3. Brigitte Sellach, Uta Enders-Dragässer u. a.: Wissensnetz: Gender Mainstreaming für die Bundesverwaltung. Gesellschaft für Sozialwissenschaftliche Frauenforschung e. V., Frankfurt am Main/ Berlin Dezember 2003, S. ?? (PDF: 438 kB, 172 Seiten auf dr-mara-kuhl.de).