Гендрік Гольціус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гендрік Гольціус
нід. Hendrik Goltzius
"Автопортрет", до 1594 р., Альбертіна, Відень
При народженні нід. Hendrik Goltzius
Народження 1558(1558)
Bracht[d], Брюгген, Фірзен, Дюссельдорф, Німеччина
Смерть 1 січня 1617(1617-01-01)
  Гарлем
Національність нідерландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр портрет, алегорія
Діяльність художник, гравер
Напрямок маньєризм, реалізм
Вчитель Lambert Lombard[d]
Твори Dying Adonis[d], Vertumnus and Pomona[d] і Lot and his Daughters[d]

Гендрік Гольціус у Вікісховищі?

Гендрік Гольціус (нід. Hendrik Goltzius 1558 — 1 січня, 1617, Гарлем) — нідерландський гравер і менше художник, представник династії нідерландських граверів і художників доби маньєризму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сільській місцевості, котра нині відійшла до території Німеччини (муніципалітет Брюгген, земля Північний Рейн-Вестфалія). Родина перевезла трирічного сина у місто Дуйсбург. Батько був вітражним майстром. У дитинстві хлопець мав опіки правої руки, що не завадило допомагати батькові у майстерні і здобути первісну художню освіту. Іноді Гендрік наділятиме власних персонажів скаліченою правою рукою у власних малюнках.

Художня освіта[ред. | ред. код]

Власну художню освіту удосконалював в майстерні художника Дірка Волькертсена Корнгерта (1522—1590), майстерного гравера, літератора і гуманіста. Сам почав опановувати графічну техніку з 1575 року. Разом із Корнгертом перебрався у місто Гарлем. Відомо також, що навчався у художника Ламберта Ломбарда (1506—1566).

В ранній період в місті Гарлем за сприяння видавця Філіпа Галле виконав серію гравюр «Історія Лукреції», легендарної героїні з історії Стародавнього Рима. Художник і надалі не втратить зацікавленості в серіях і буде автором декількох графічних серій («Апостоли», "Поєднані алегорії", «Сім планет», Боги античного пантеону, «Життя Богородиці») .

Шлюб за розрахунком[ред. | ред. код]

У віці 21 рік Гендрік Гольціус узяв шлюб із заможною жінкою, що була помітно старшою за нього. Це надало можливість заснувати власний бізнес.

Подорож до Німеччини і Італії[ред. | ред. код]

1590 року 32-х річним майстром він створив подорож через Німеччину до Італії. Тодішні Гамбург і Мюнхен мало що могли запропонувати художникові, що цікавився графікою і її технологіями, а твори декоративно-ужиткового мистецтва його цікавили мало. Через Венецію, Болонью і Флоренцію він прибув у Рим 10 січня 1591 р. Ймовірно, тільки мистецькі скарби римських церков і соборів, а також приватних збірок справили на нього найбільше враження (він бачив Геракла Фарнезе, твори Полідоро да Караваджо, Рафаеля Санті тощо). Про це свідчать замальовки того періоду та декілька майстерних портретів-малюнків відомих на той час митців (що роками працювали в Італії), серед котрих Джованні да Болонья, П'єтро Франкавілла, Джованні Страдано. Він дещо поспіхом покинув Рим вже в квітні, аби дістатися Неаполя і Поццуолі, а потім повернувся до Рима. Художник разом із співвітчизниками третього серпня покинули папську столицю і вирушили додому через Болонью, Венецію, Тренто і Мюнхен.

1591 року восени він повернувся до міста Гарлем.

Звернення до живопису олійними фарбами[ред. | ред. код]

Лише у віці 42 роки він звернувся до живопису олійним фарбами. Сюжети його картин не надто виходили за межі сюжетів нідерландських художників-маньєристів чи майстрів з німецьких князівств («Даная», 1603, «Адам» і «Єва», «Обрізання Христа за єврейською традицією», «Старий купує прихильність молодички за гроші», «Мінерва», «Венера, Амур і сатир», 1616). В картинах мав схильність до використання незвичних ракурсів і чудернацького, неприродного відтворення людських фігур і м'язів.

Гільдія Св. Луки в Гарлемі[ред. | ред. код]

Важливою сторінкою художнього життя в Гарлемі стало заснування місцевої гільдії Св. Луки з ініціативи Карела ван Мандера, Гендріка Гольціуса та Корнеліса ван Гарлема. Навчальний заклад копіював вже засновані художні академії в містах Рим та Флоренція. Вся трійця була представниками стилю північного маньєризму, що перетворило місто на відомий центр національного маньєризма в Голландії разом із Утрехтом.

Таким чином 1600 (або раніше) року Гендрік Гольціус посприяв заснуванню у місті художньої академії, де існувала і школа для малювання з античних скульптур і оголеної натури.

Художня манера[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. «Венера і Марс, захоплені в ліжку Вулканом»

Художня манера митця цілком укладалась в стилістику північного маньєризму з її культом віртуозного малюнка, посиланнями на авторитети відомих італійських майстрів, правом на виправлення реальних вражень від натури на штучні схеми привабливості і грації, що приводило до ненатуральності і вигадливості композицій. Особливості художньої манери митця надзвичайно повно відбилися в його малюнках і гравюрах.

Тим не менше, діапазон сюжетів в творах Гендріка Гольціуса був помітно більшим, ніж у Бартоломеуса Шпрангера. Звертання Гендріка Гольціуса до живопису олійними фарбами (що приносив прибутків більше гравюр) призвело до передачі друкарні учням і пасинку Якобу Матему. Продукція друкарні нібито не програла за якістю, але ідентифікувати графічну продукцію цього періоду важко через зближення і стирання індивідуальних манер різних митців майстерні.

Смерть[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус помер в місті Гарлем. Поховання відбулося в церкві Св. Бавона.

Учні майстра[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус мав власну майстерню і брав учнів. Він сприяв зростанню майстерності декількох голландських граверів, серед котрих —

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. «Людина як вразлива мильна бульбашка», 1590 р. Державний музей (Амстердам)
  • «Джованні да Болонья», малюнок
  • «Автопортрет», до 1594 р., Альбертіна, Відень
  • «Даная», 1603
  • «Мертвий Адоніс»
  • «Меркурій», 1611
  • «Мінерва», 1611
  • «Двобій Геракла і Какуса», 1613
  • «Вертумн і Помона», 1613
  • «Адам», 1613
  • «Єва», 1613
  • «Вертумн і Помона», 1615
  • «Лот і дві його доньки», 1616
  • «Гріхопадіння Адама і Єви», 1616
  • «Обрізання Христа за єврейською традицією»
  • «Старий купує прихильність молодички за гроші»
  • «Венера, Амур і сатир», 1616

Друкована графіка з робіт Г. Гольціуса[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. « Прометей створює першу земну людину», 1589,Музей мистецтв округу Лос-Анжелес
Гендрік Гольціус. «Меркурій», серія «Сім планет», 1597 р.


Боги античного пантеону[ред. | ред. код]

Серія «Євангелісти і апостоли»[ред. | ред. код]

Гравюри-портрети[ред. | ред. код]

Живопис і алегорії[ред. | ред. код]

«Алегорія лінивства»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hendrick Goltzius (1558—1617): drawings, prints and paintings. Zwolle: Waanders; Amsterdam: Rijksmuseum; New York: Metropolitan Museum of Art; Toledo (Ohio): Museum of Art, 2003

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гендрік Гольціус

Див. також[ред. | ред. код]