Гендрік Гольціус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гендрік Гольціус
нід. Hendrik Goltzius
"Автопортрет", до 1594 р., Альбертіна, Відень
При народженні нід. Hendrik Goltzius
Народження 1558(1558)
Brachtd, Брюгген, Фірзен, Дюссельдорф, Німеччина
Смерть 1 січня 1617(1617-01-01)
  Гарлем
Національність нідерландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр портрет, алегорія
Діяльність художник, гравер
Напрямок маньєризм, реалізм
Вчитель Lambert Lombardd
Твори Dying Adonisd, Vertumnus and Pomonad і Lot and his Daughtersd

CMNS: Гендрік Гольціус на Вікісховищі

Гендрік Гольціус (нід. Hendrik Goltzius 1558 — 1 січня, 1617, Гарлем) — нідерландський гравер і менше художник, представник династії нідерландських граверів і художників доби маньєризму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сільській місцевості, котра нині відійшла до території Німеччини (муніципалітет Брюгген, земля Північний Рейн-Вестфалія). Родина перевезла трирічного сина у місто Дуйсбург. Батько був вітражним майстром. У дитинстві хлопець мав опіки правої руки, що не завадило допомагати батькові у майстерні і здобути первісну художню освіту. Іноді Гендрік наділятиме власних персонажів скаліченою правою рукою у власних малюнках.

Художня освіта[ред. | ред. код]

Власну художню освіту удосконалював в майстерні художника Дірка Волькертсена Корнгерта (1522—1590), майстерного гравера, літератора і гуманіста. Сам почав опановувати графічну техніку з 1575 року. Разом із Корнгертом перебрався у місто Гарлем. Відомо також, що навчався у художника Ламберта Ломбарда (1506—1566).

В ранній період в місті Гарлем за сприяння видавця Філіпа Галле виконав серію гравюр «Історія Лукреції», легендарної героїні з історії Стародавнього Рима. Художник і надалі не втратить зацікавленості в серіях і буде автором декількох графічних серій («Апостоли», "Поєднані алегорії", «Сім планет», Боги античного пантеону, «Життя Богородиці») .

Шлюб за розрахунком[ред. | ред. код]

У віці 21 рік Гендрік Гольціус узяв шлюб із заможною жінкою, що була помітно старшою за нього. Це надало можливість заснувати власний бізнес.

Подорож до Німеччини і Італії[ред. | ред. код]

1590 року 32-х річним майстром він створив подорож через Німеччину до Італії. Тодішні Гамбург і Мюнхен мало що могли запропонувати художникові, що цікавився графікою і її технологіями, а твори декоративно-ужиткового мистецтва його цікавили мало. Через Венецію, Болонью і Флоренцію він прибув у Рим 10 січня 1591 р. Ймовірно, тільки мистецькі скарби римських церков і соборів, а також приватних збірок справили на нього найбільше враження (він бачив Геракла Фарнезе, твори Полідоро да Караваджо, Рафаеля Санті тощо). Про це свідчать замальовки того періоду та декілька майстерних портретів-малюнків відомих на той час митців (що роками працювали в Італії), серед котрих Джованні да Болонья, П'єтро Франкавілла, Джованні Страдано. Він дещо поспіхом покинув Рим вже в квітні, аби дістатися Неаполя і Поццуолі, а потім повернувся до Рима. Художник разом із співвітчизниками третього серпня покинули папську столицю і вирушили додому через Болонью, Венецію, Тренто і Мюнхен.

1591 року восени він повернувся до міста Гарлем.

Звернення до живопису олійними фарбами[ред. | ред. код]

Лише у віці 42 роки він звернувся до живопису олійним фарбами. Сюжети його картин не надто виходили за межі сюжетів нідерландських художників-маньєристів чи майстрів з німецьких князівств («Даная», 1603, «Адам» і «Єва», «Обрізання Христа за єврейською традицією», «Старий купує прихильність молодички за гроші», «Мінерва», «Венера, Амур і сатир», 1616). В картинах мав схильність до використання незвичних ракурсів і чудернацького, неприродного відтворення людських фігур і м'язів.

Гільдія Св. Луки в Гарлемі[ред. | ред. код]

Важливою сторінкою художнього життя в Гарлемі стало заснування місцевої гільдії Св. Луки з ініціативи Карела ван Мандера, Гендріка Гольціуса та Корнеліса ван Гарлема. Навчальний заклад копіював вже засновані художні академії в містах Рим та Флоренція. Вся трійця була представниками стилю північного маньєризму, що перетворило місто на відомий центр національного маньєризма в Голландії разом із Утрехтом.

Таким чином 1600 (або раніше) року Гендрік Гольціус посприяв заснуванню у місті художньої академії, де існувала і школа для малювання з античних скульптур і оголеної натури.

Художня манера[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. «Венера і Марс, захоплені в ліжку Вулканом»

Художня манера митця цілком укладалась в стилістику північного маньєризму з її культом віртуозного малюнка, посиланнями на авторитети відомих італійських майстрів, правом на виправлення реальних вражень від натури на штучні схеми привабливості і грації, що приводило до ненатуральності і вигадливості композицій. Особливості художньої манери митця надзвичайно повно відбилися в його малюнках і гравюрах.

Тим не менше, діапазон сюжетів в творах Гендріка Гольціуса був помітно більшим, ніж у Бартоломеуса Шпрангера. Звертання Гендріка Гольціуса до живопису олійними фарбами (що приносив прибутків більше гравюр) призвело до передачі друкарні учням і пасинку Якобу Матему. Продукція друкарні нібито не програла за якістю, але ідентифікувати графічну продукцію цього періоду важко через зближення і стирання індивідуальних манер різних митців майстерні.

Смерть[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус помер в місті Гарлем. Поховання відбулося в церкві Св. Бавона.

Учні майстра[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус мав власну майстерню і брав учнів. Він сприяв зростанню майстерності декількох голландських граверів, серед котрих —

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. «Людина як вразлива мильна бульбашка», 1590 р. Державний музей (Амстердам)
  • «Джованні да Болонья», малюнок
  • «Автопортрет», до 1594 р., Альбертіна, Відень
  • «Даная», 1603
  • «Мертвий Адоніс»
  • «Меркурій», 1611
  • «Мінерва», 1611
  • «Двобій Геракла і Какуса», 1613
  • «Вертумн і Помона», 1613
  • «Адам», 1613
  • «Єва», 1613
  • «Вертумн і Помона», 1615
  • «Лот і дві його доньки», 1616
  • «Гріхопадіння Адама і Єви», 1616
  • «Обрізання Христа за єврейською традицією»
  • «Старий купує прихильність молодички за гроші»
  • «Венера, Амур і сатир», 1616

Друкована графіка з робіт Г. Гольціуса[ред. | ред. код]

Гендрік Гольціус. « Прометей створює першу земну людину», 1589,Музей мистецтв округу Лос-Анжелес
Гендрік Гольціус. «Меркурій», серія «Сім планет», 1597 р.

Боги античного пантеону[ред. | ред. код]

Серія «Євангелісти і апостоли»[ред. | ред. код]

Гравюри-портрети[ред. | ред. код]

Живопис і алегорії[ред. | ред. код]

«Алегорія лінивства»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hendrick Goltzius (1558—1617): drawings, prints and paintings. Zwolle: Waanders; Amsterdam: Rijksmuseum; New York: Metropolitan Museum of Art; Toledo (Ohio): Museum of Art, 2003

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гендрік Гольціус

Див. також[ред. | ред. код]