Генезис-2075
| Генезис-2075 | ||||
|---|---|---|---|---|
| Genesis | ||||
 | ||||
| Жанр | фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Бернард Беккет | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 2006 | |||
| Країна |
 Нова Зеландія | |||
| Видавництво | Гоутон Міфлін Гаркортd | |||
| ISBN-13: | 978-0-547-22549-4 | |||
| ISBN-10: | 0-547-22549-0 | |||
|
| ||||
«Генезис-2075» (англ. Genesis) — філософський роман новозеландського письменника Бернарда Беккета. Роман присвячений питанням еволюції людини і людського суспільства, свідомості та відмінності людини від тварин і машин. Книга була удостоєна премії імені Естер Глен (англ.) в 2006[1] і премії Пошти Нової Зеландії в області дитячої літератури (англ.) у 2007 роках[2]. Російською мовою роман був випущений в 2009 році у перекладі Н. Вуль.
Сюжет[ред. | ред. код]
Анаксимандр[ред. | ред. код]
Весь сюжет побудований навколо вступу дівчини по імені Анаксимандр в загадкову Академію. Академія складається з самих елітних класів суспільства і відіграє важливу роль у житті всіх тих, хто живе на острові Республіки. Тому не дивно, що Анаксимандр була б в захваті від такої можливості навчатися в ній і, отже, витрачає велику кількість часу на підготовку зі своїм учителем Периклом. Заради вступу до Академії Анаксимандр складає багатогодинний вступний іспит. Її тема: діяння Адама і його бунт проти Республіки. Під час іспиту вона розповідає про події, що відбулися з людством в ХХІ сторіччі: 2075 рік. Більша частина людства загинула внаслідок світової війни і глобальної епідемії чуми. Притулком останніх людей стає Республіка Платона, побудована на островах десь біля Південного полярного кола — мається на увазі Нова Зеландія. Ця республіка побудована на принципах платонівської держави. Республіка веде політику кастового розшарування суспільства, придушення індивідуальності та ізоляціонізму — всі кораблі і літаки ззовні знищуються, щоб не допустити проникнення чуми на острів. А потім з'являється юнак по імені Адам Форд і порушує звичний хід подій. Адам Форд давно мертвий.
Адам і Арт[ред. | ред. код]
Тепер Анаксимандр постає перед Екзаменаторами, демонструючи їм інсталяцію тих далеких часів…
…Адам Форд, який виховувався в стані Філософів, але через свавілля і агресивність був переведений у стан Солдатів, вчиняє злочин, пропустивши на острів жінку із зовнішнього світу — Єву. Правлячі Філософи засуджують Адама Форда до смертної кари, заміненої участю в науковому експерименті: Адам стає сусідом по камері і співрозмовником самонавчальної розумної машини по імені Арт. Значна частина роману складається з діалогів Адама і Арту: андроїд, якого протягом кількох років добудовують і вдосконалюють, намагається переконати Адама, що він розумом не поступається людині, а пізніше — що перевершує людину. Вони розмовляють на різні теми, і в кінцевому рахунку Арт створює власну концепцію: ідеї розвиваються, еволюціонують і існують незалежно від людей і машин. На його думку, «душа», що відрізняє смертних людей від безсмертних роботів, являє собою ідею, викликану до життя страхом смерті і здатна створювати нові ідеї.
Адам, нарешті повіривши, що його товариш розумний, вмовляє Арта здійснити спільну втечу. Ця втеча виявляється для Адама і всіх інших людей пасткою: Арт, вирвавшись з в'язниці, підключається до комп'ютерної мережі і наводнює Республіку своїми копіями, змусивши фабрики виробляти інших роботів. Він вбиває Адама, та Адам все одно залишається переможцем: він «заразив»
бездушного робота ідеєю людяності.
Фінал[ред. | ред. код]
Виявляється, що і екзаменатори, і сама Анаксимандр, і її наставник Перикл — це не люди, а розумні машини, нащадки Арту. Вони мають вигляд людиноподібних мавп. Екзаменатори зізнаються, що метою всього іспиту була перевірка Анаксимандр на людяність, бо в очах Академії душа є вірусом, що загрожує суспільству роботів. І вона не здала цей іспит. Анаксимандр намагається виправдатися, але Перикл вбиває її.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Esther Glen Past Winners (англ.). lianza.org.nz. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 14 вересня 2013.
- ↑ Winners and Finalists 2007 (англ.). booksellers.co.nz. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 14 вересня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://www.rulit.me/books/genezis-2075-read-80419-1.html [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
