Генеральний сеймик
Генеральний сеймик (пол. Sejmik generalny) — зібрання шляхти кількох воєводств, земель, для вироблення спільної позиції регіону на вальному сеймі. Зникли у 17 столітті, за винятком Пруського королівства.
Існувало 6 генеральних сеймиків:
- Малопольський — у Новому Корчині
- Великопольський — у Колі
- Мазовський — у Варшаві
- Литовський — у Волковиську, а потім у Слонімі
- Руський — у Судовій Вишні
- Пруського королівства — у Мальборку або Грудзьондзі.
Література[ред. | ред. код]
- Sejmiki ziem ruskich w wieku XV Henryk Chodynicki, we Lwowie, 1906
- Вінниченко О. Типологія шляхетських сеймиків Речі Посполитої XVI – XVIII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. Львів, 1999. Вип. 2. С. 47–49.
- Вінниченко О. Інститут сеймикового маршалка в Руському і Белзькому воєводствах останньої чверті XVI – першої половини XVII ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 109–121.[недоступне посилання з травня 2019]
- Вінниченко О. Конституції сеймів 1576—1647 років як джерело до історії організації і діяльності сеймиків у Речі Посполитій // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Т. II. — Київ-Львів, 2004. — С. 229-266.
- Стороженко Н. В. Западно-русские провинциальные сеймики во второй половине XVII века. — К., 1888.
Це незавершена стаття з історії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |