Генеральський дім (Чернівці)
| Генеральський дім | |
|---|---|
 | |
| Країна: |  Україна
|
| Місце розташування: |  м. Чернівцівул. Шкільна, 1 |
| Географічні координати: | 48°17′40″ пн. ш. 25°56′14″ сх. д. / 48.29444° пн. ш. 25.93722° сх. д.Координати: 48°17′40″ пн. ш. 25°56′14″ сх. д. / 48.29444° пн. ш. 25.93722° сх. д. |
| Тип будівлі: | резиденція |
| Архітектурний стиль: | класицизм |
| Завершення будівництва: | 1780 |
«Генера́льський дім» — перша кам'яниця Чернівців.
Історія[ред. | ред. код]
1774-го р. Габсбурзька монархія анексувала західну частину Буковини, й утворила Дистрикт Буковина з адміністративним центром у Чернівцях. На той момент у місті не було жодного мурованого будинку. Всі споруди були дерев'яними під солом'яними стріхами.
Перші чотири роки жодних змін в архітектуру міста не принесли. Навіть резиденція першого керівника Військової адміністрації генерала Сплені була з дерева. Наступний керівник Дистрикту Буковина барон Карл фон Енценберг у своїй першій доповідній зазначав:[1]
|
...відомо, що Чернівці щільно забудовані та виключно з самого дерева, до того ж переважно бідненько... | 
|
1780-го р. військові зводять перший кам'яний будинок у місті, у якому, поряд з резиденцією керівника Військової адміністрації краю генерала Енценберга, розмістили й місцевий суд. З 1786 року «Генеральський дім» служив вже цивільній адміністрації краю як адміністративний будинок Буковинської окружної управи. Пізніше, коли Буковина стала окремим коронним краєм (1849), а Буковинський крайовий уряд перемістився у нове приміщення, у «Генеральському домі» знаходився крайовий суд.
У 1823 році, в Чернівцях відбулася офіційна зустріч цісаря Франца I з російським імператором Олександром I, який протягом п'яти діб перебування в місті проживав у «Генеральському домі».
Від свого «народження» споруда постійно приростала різними прибудовами. Зокрема, у ХІХ ст. існувала арка (знесена у 1880-х), що з'єднувала «Генеральський дім» з іншими адміністративними будівлями, розташованими на іншій стороні сучасної вул. Шкільної.
Споруда, разом з усім кварталом, постраждала під час великої пожежі (1866).[2]
Опис[ред. | ред. код]
Архітектура будинку має риси спрощеного класицизму. Головний фасад симетричний, із ризалітом по центру. Вісь симетрії підкреслена балконом та арковим проїздом.
Сьогодні споруда дещо видозмінена сучасними елементами. Водночас, на думку спеціалістів, у разі проведення належних реставраційних робіт «Генеральський дім» має всі шанси стати в один ряд з іншими архітектурними перлинами Чернівців.
Галерея[ред. | ред. код]
-
гравюра 1900 р. -
світлина поч. ХІХ ст. -
світлина поч. ХХ ст. -
світлина поч. ХХІ ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 35-36. — ISBN 966-8137-38-8.
- ↑ Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 35-36. — ISBN 966-8137-38-8.
Джерела[ред. | ред. код]
- Генеральський дім [Архівовано 12 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- З ІСТОРІЇ ПЕРШОГО ЦЕГЛЯНОГО БУДИНКУ "ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ ДІМ" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]