Геник Костянтин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Геник
Геник Крук.JPG
Загальна інформація
Народження 1920(1920)
с. Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область
Смерть 1 грудня 1950(1950-12-01)
урочище «Петричила» між селами Шешорами і Прокуравою
Псевдо «Крук»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування курінь «Бескид»
Командування
Командир сотні УПА «Гуцули»
Заступник окружного референта СБ Коломийщини

Костянтин Степанович Геник (псевдо: «Крук»), нар. 1920, с. Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область — пом. 1 грудня 1950, урочище «Петричила» між селами Шешорами і Прокуравою, Косівський район Станіславської області) — військовий діяч, командир сотні УПА «Гуцули» із куреня «Бескид» ВО-4 «Говерла», заступник окружного референта СБ Коломийщини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Костянтин Геник народився у 1920 році в селі Нижній Березів Печеніжинського повіту на Станіславщині (нині Косівський район Івано-Франківської області).

Навчався в школі в Нижньому Березові, де провчився сім класів. За більшовиків закінчив вечірню школу, а за німецької окупації навчався в Івано-Франківську. Там його німці заарештували за приналежність до ОУН і під охороною доставили до Нижнього Березова, щоб показав, де закопана зброя. Але Круку вдалося втекти, він ударив одного охоронця лопатою і стрибнув у річку, переплив її і втік у ліс.

Костянтин Геник був районним провідником юнацької сітки. Згодом став боївкарем СБ і пішов у старшинську школу на вишкіл. Після навчання організував і очолив сотню «Гуцули» в курені «Бескид»[1], був заступником курінного Степового. Пізніше обійняв посаду заступника окружного референта СБ Коломийщини. Разом з ним в лавах повстанців воював його рідний брат Геник Іван, який загинув на самому початку визвольних змагань.

Загинув Крук із кількома бойовими друзями («Карпо», «Пструг», «Голуб») 1 грудня 1950 року в урочищі «Петричила», що знаходиться між селами Шешорами і Прокуравою. Знаходились в криївці, коли їх обступили енкаведисти, яких привів зрадник. Повстанці відбивалися понад 10 годин, після чого застрілилися, залишивши для цього останні набої.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Організаційна структура УПА. Архів оригіналу за 30 травень 2012. Процитовано 28 липень 2012. 

Див. також[ред. | ред. код]