Геноцид ромів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіал ромá та сінті Європи, які загинули внаслідок нацистської расової політики (Берлін, парк Тіргартен, на південь від будівлі Рейхстагу)
Голокост
Bundesarchiv Bild 183-N0827-318, KZ Auschwitz, Ankunft ungarischer Juden.jpg

Геноцид ромів (ромською — Porajmos, Samudaripen[1]) — геноцид, організований і здійснений нацистами у 1935–1945 роках на теренах Німеччини, країн-союзників Третього Рейху й окупованих країн. Знищення ромів було частиною загальної політики націонал-соціалістів зі знищення євреїв (дивись Голокост), гомосексуалів, невиліковних хворих, наркоманів, психічно хворих і політичних опонентів.

Уважається, що від репресій 1935–1945 рр. в Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів[2](за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч[3]). У процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від убивств нацистами. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено нацистським режимом та його союзниками.

Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали роми, п'ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів.[4]. За твердженням українського історика Віктора Короля у Бабиному Яру окупанти розстріляли близько 10 тис. ромів[5]. Усього під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядка 19—20 тис. осіб ромської національності, проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів УПА та радянських партизан тощо.[6][7]. Загалом на території України існує понад дві тисячі місць поховань жертв масових убивств ромів[8]. На увічнення пам'яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів. До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», в пам’ять про ромів, розстріляних у 1941 році, встановлений монумент «Ромська Кибитка»[9]

29 січня 2018 р. у Музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія ромського народу в Україні та Молдові». Це перша в Україні постійно діюча окрема експозиція, присвячена геноциду ромів у роки Другої світової війни[10].

Відомі роми, які загинули чи постраждали від геноциду[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Що означає слово «Samudaripen»?. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 4 липня 2013. 
  2. ↑ Промова Міранди Вуолясранти, віце-президента Європейського форуму ромів та кочових народів, виголошена 25 квітня 2006 року в Страсбурзі під час церемонії вшанування пам'яті Дня Шоах (Day of Shoah). Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  3. ↑ Роми в День Голокосту — проти дискримінації. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 12 лютого 2013. 
  4. ↑ Україна вшановує 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016. 
  5. ↑ Виступ Віктора Короля у телепроєкті "Шустер LIVE Головне" за 30.09.2016
  6. ↑ Бессонов Н. Геноцид цыган Украины в годы Великой Отечественной войны // Рома в Украïні: Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (XVI–XX ст.). Матеріали Міжнародного круглого столу 3 листопада 2006 року. — Донецьк, — С. 4-28. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 11 лютого 2013. 
  7. ↑ Круглов А. Геноцид цыган в Украине 1941–1944 гг.: Статистико-региональный аспект //ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — С. 83-113
  8. ↑ Олександр Ляпін. "Голокост від куль": як нищили евреїв і ромів за часів німецької окупації //Укрінформ - 16.08.2019
  9. ↑ У Бабиному Яру відкрили монумент "Ромська Кибітка" в пам'ять про розстріляних ромів. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016. 
  10. ↑ Стрильчук, Марина. Відкриття експозиції "Трагедія ромського народу в Україні та Молдові". tkuma.dp.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

  • Кенрик Д., Паксон Г. Цыгане под свастикой. — М., «Текст», журнал «Дружба народов», 2001.

Посилання[ред. | ред. код]

Злочин Це незавершена стаття про злочинність.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Геноциди
корінних американців (з 1492) • ірландців (1845–1849) • черкесів (1860-ті) • гереро та нама (1904–1907) • ассирійців (1914–1925) • вірмен (1915–1923) • греків (1914–1923)  • фінів (1920-ті–1930-ті)  • українців (1932–1933) • євреїв та ромів (1939–1945) • чеченців та інгушів (1944)  • кримських татар (1944)  • Геноцид у Східному Тиморі (1974–1999) • камбоджійців (1975–1979) • тутсі й хуту (1994)  • боснійців (1995)  • українців (2022)
Методи
Заперечення
Судові процеси
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Геноцид_ромів&oldid=36546705