Генрик Венявський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генрик Венявський
Могила Венявського у Варшаві, на Повонзківському цвинтарі

Ге́нрик Веня́вский (пол. Henryk Wieniawski; 10 липня, 1835, Люблін31 березня, 1880, Москва) — польський скрипаль і композитор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Любліні. По закінченні в 1846 році курсу в Паризькій консерваторії Венявський почав артистичну подорож й в 1848 г. давав концерти зі своїм братом, піаністом, в Санкт-Петербурзі і Москві.

У 1850-ті роки ім'я Венявський як віртуоз був відомий у багатьох країнах Європи. В 1860 році Венявський оселився у Петербурзі, де одержав місце соліста Імператорського двору й театрів. З 1862 до 1865 викладав у Петербурзькій консерваторії (з моменту її заснування).

У 1872 році Венявський концертував у США, у 1874 повертається до Європи й викладає у Брюссельській консерваторії.Серед його приватних учнів — Ежен Ізаї.

Останнім його тріумфом був концерт, даний у залі Трокадеро в Парижі на Всесвітній виставці 1878 року. Помер в Москві. Похований у Варшаві на Повонзківському цвинтарі.

Венявський був блискучим віртуозом-виконавцем і оригінальним композитором. Його творчий доробок складають головним чином скрипкові твори, серед яких особливо популярні — 2 скрипкових концерти, «Легенда», «Фантазія на російські теми», «Souvenir de Moscou» («Московський сувенір»), Фантазія на теми з «Фауста» Гуно.

З 1935 року у Познані кожні 5 років відбувається Міжнародний скрипковий конкурс імені Венявського.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • «Henri Wieniawski», esquisse par A. Desfossez (Гаага, 1856).
  • Edmund Grabkowski, «Henryk Wieniawski. Kompozytor — wirtuoz — pedagog», Poznań: Ars Nova, 1996.
  • Władimir Grigoriew, «Henryk Wieniawski. Życie i twórczość», Warszawa-Poznań: PWN, 1986.
  • Renata Suchowiejko, «Henryk Wieniawski. Kompozytor na tle wirtuozowskiej tradycji skrzypcowej XIX wieku», Poznań: Towarzystwo Muzyczne im. Henryka Wieniawskiego, 2005.
  • «Henryk Wieniawski. Composer and Virtuoso in the Musical Culture of the XIX and XX Centuries», ed. by M. Jabłoński and D. Jasińska, Poznań: Rhytmos, 2001.
  • «Henryk Wieniawski and the 19th Centaury Violin Schools», ed. by M. Jabłoński and D. Jasińska, Poznań, Towarzystwo Muzyczne im. Henryka Wieniawskiego, 2006.
  • Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 110

Посилання[ред.ред. код]