Генріх-Юліан Ґай
Генріх-Юліан Ґай | |
---|---|
Народження | 10 січня 1875 |
Смерть | 3 жовтня 1936 (61 рік) |
Країна (підданство) |
Королівство Польське![]() |
Навчання | Інститут цивільних інженерівd (1898) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава, Мінськ і Київ |
Архітектурний стиль | неокласицизм |
Найважливіші споруди | Sviancicki Housed і Unichoŭski Housed |
Членство | Citizens' Guardd |
![]() |
Генріх-Юліан Ґай (пол. Henryk Julian Gaj; 10 січня 1875 — 3 жовтня 1936) — польський архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
1898 року закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Працював у Варшаві, кілька проєктів виконав для Мінська. Розробляв стильові форми модерну. Член Кола архітекторів у Варшаві. На початку грудня 1908 року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[1]
Збудував у Варшаві: будинок іпотечного відділу окружного суду на вул. Капуцинській, № 6, школу Мазовецьких на вул. Кленовій, № 16, бібліотеку Красинських на вул. Окольнік, № 9/9а, міську школу на розі вул. Доброї, № 41 і Древньої, № 6/8, торгівельну залу на пл. Казимира Великого, Державну школу залізничників на вул. Хмільній, № 88. Проектував костели в Мінську, Києві. За його проектом (1-а конкурсна премія) у Києві у формах модерну споруджено Бессарабський критий ринок із торгівельною залою, перекритою арками (1912)[2].
- 1902 року здобув друге місце на конкурсі проєктів одноповерхового житлового будинку у «свойському стилі» (конкурс варшавського Мистецького товариства).[3]
- Конкурсний проєкт віадука, який мав поєднувати Алеї єрусалимські з мостом на Віслі у Варшаві. Здобув третє місце. 1906 рік.[4]
- Проєкт дому Товариства взаємного кредитування у Влоцлавку. Створений для конкурсу 1910 року, на якому здобув відзнаку.[5]
- За проєктом Ґая, який отримав 1-у премію на конкурсі, під керівництвом М. Бобрусова у Києві збудовано перший на території Україні Критий критий — Бессарабський ринок (1910–1912; скульптори Т. Руденко, О. Теремець).
- Пологовий будинок у Варшаві (1912).[6]
- Керівництво спорудженням Державної школи технічної і залізничної у Варшаві на вулиці Хмельній, 88.[7]
- Проєкт будинку торговельної школи в Кельцах (1906).[8]
- Проєкт бібліотеки Красінських у Варшаві. Співавтор Юліуш Нагурський.[9]
- Школа Мазовецька на 360 учнів на вулиці Кльоновій, 16 у Варшаві. Збудована до 1912 року під наглядом автора.[10]
- Третє місце на конкурсі проєктів школи імені Сташиця у Варшаві. 1914 рік.[11]
- Проєкт «клубно-житлового» будинку для працівників магістрату у Варшаві, призначений для закритого конкурсу 1931 року. Не здобув призових місць.[12]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Критий ринок у Києві, 1910.
-
Будинок Товариства забезпечення землеробів у Мінську.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
- ↑ В. І. Тимофієнко. Ґай Генріх-Юліан // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. (дата перегляду: 30.05.2022). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Rozstrzygnięcie konkursów // Architekt. — 1902. — № 8. — S. 95.
- ↑ Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 10. — S. 108.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70.
- ↑ Nowy szpital położniczy // Tygodnik Ilustrowany. — 20 stycznia 1912. — № 3 (2723). — S. 58.
- ↑ W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
- ↑ Architekt. — 1906. — № 11. — S. 243—245.
- ↑ Nowa biblioteka Krasińskich // Tygodnik Ilustrowany. — 14 grudnia 1912. — № 50 (2770). — S. 1054.
- ↑ Szkoła Mazowiecka // Tygodnik Ilustrowany. — 29 czerwca 1912. — № 26 (2746). — S. 551.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1914. — № 4. — S. 72.
- ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na gmach klubowo-mieszkalny Związku Zawodowego Pracowników Samorządowych Magistratu m. st. Warszawy // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 9. — S. 294.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тимофієнко В. І. Гай Генріх Юліанович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.