Генрихові артикули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Ге́нриківські арти́кули або Генрикові статті, подані сеймом 1573 р. на затвердження новообраному королю Генріху Валуа (Volumina legum. T. 2.— S 150—153). Складені вперше як установка, що окреслювала обсяг і компетенцію королівської влади; обумовлювали взаємозобов'язання пана і підданих — шляхти. Затверджені при коронації Стефана Баторія 1576 р під час сходження на престол наступників Баторія підтверджувалися без змін.

При порушенні королем задекларованих зобов'язань шляхта звільнялася від обов'язків підданства. Це надавало широкі можливості для антикоролівських виступів (так званих рокошів), з чого протягом XVII ст. не раз користалися як магнати, так і середня шляхта.

Генріківські артикули завершили підпорядкування королівської влади сейму, розпочате знаменитою конституцією 1505p. «Nihil novi» («Нічого нового»), тобто жодних законоположень без згоди обох палат сейму: сенаторської і посольської.

Список артикулів[ред.ред. код]

  • дотримання шляхетських привілеїв;
  • окреслення засад устрою і права Речі Посполитої;
  • скликання вального сейму кожні два роки на 6 тижнів;
  • при королі повинна діяти рада з 16-ти сенаторів (сенаторів-резидентів);
  • заборона успадкування королівського титулу. Короля можна лише вибрати лише шляхом вільної елекції;
  • сейм контролює внутрішню і зовнішню політику;
  • королю заборонено приймати важливі рішення без сенаторів при королівському дворі;
  • король залежний від прав народу Республіки (Річ Посполита значить "Республіка"), тобто від шляхти, яка її втілювала;
  • право на свободу совісті (присяга на дотримання постанов Варшавської конфедерації);
  • право на рокош - бунт проти короля, якщо він порушує шляхетські привілеї;
  • король повинен дотримувати релігійну толерантність.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]