Перейти до вмісту

Генрих ІІІ Гройч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Генрих ІІІ Гройч
Народився1090[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 грудня 1135 Редагувати інформацію у Вікіданих
Майнц, Священна Римська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулMargrave of Lusatiad Редагувати інформацію у Вікіданих
РідQ135011412? Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоВіпрехт Ґройчd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЮдита Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриВіпрехт ІІІ Гройч і Берта фон Гройч Редагувати інформацію у Вікіданих

Генрих ІІІ Гройч (бл. 1090 — 31 грудня 1135) — граф Гройча та бургграф Магдебурга з 1124, маркграф Остмарки після 1128, маркграф Лужицький з 1131 р.

Другий син графа Віпрехта ІІ та його першої дружини Юдити, правнучки Великого князя Київського Володимир Святого.

Біографія

[ред. | ред. код]

Генрих народився близько 1090 року. Його батько граф Віпрехт ІІ, і його старший брат Віпрехт ІІІ, через втручання в суперечку за Богемський престол виявилися в немилості у імператора Генріха V.

Віпрехт ІІІ після походу в Богемію 1109 року, разом з князем Боривоєм II, який претендував на трон, потрапив в полон до імператора Генріха V, що заточив їх в замок Гаммерштейн на Рейні. Разом з Віпрехтом ІІІ в ув'язненні опинився і його молодший брат Генріх, згадуваний в 1110/1111 р.

Їх батько Віпрехт ІІ, щоб його сини отримали свободу, змушений був віддати імператору свої родові володіння в Нісану і Будишину, а також землі Лайсніг і Морунген (нині — частина міста Зангерхаузен).

Смерть бездітного старшого брата 1117 року зробила Генриха спадкоємцем батька. 1118 року Генрих став бургграфом Магдебурга.

1123 року Віпрехт ІІ отримав від імператора Генріха V Майсенську і Лужицьку марки. Однак утримати їх в своїх руках батько Генриха не зміг, оскільки герцог Саксонії Лотар (майбутній імператор Лотар II), не визнавши указу імператора, передав Майсен 1123 року Конраду фон Веттін, а Лужицьке князівство Альбрехту І.

1124 року — після смерті батька, Генриху не вдалося протистояти Конраду і Альбрехту. Він був змушений задовольнитися лише частиною графства Гройч, а також Будишиним, що дістався йому у спадок від матері та Цвікау. Друга частина графства перебувала під управлінням його сестри Берти.

У 1126 році Генрих в складі армії імператора Лотаря ІІ брав участь в невдалому поході на Богемію.

1131 року імператор повернув Генриху Лужицька марку.

Генрих був одружений з Бертою з Глейсбергу (пом. піс. 1137), дочкою Фрідріха III фон Гозек і Адельгейди фон Штаде. Шлюб був бездітним. 1133 року Генріх і Берта заснували монастир Bürgel.

Генрих помер 31 грудня 1135 р. у Майнці. Оскільки він не мав дітей, то його володіння імператор віддав Майсенському маркграфу Конраду Веттіну.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Генрих ІІІ веде свій родовід також від великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Genealogie Mittelalter [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Heinrich Graf v.Groitzsch Markgraf v.d.Niederlausitz.
  1. 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #137945965 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.