Генрих Грейнахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрих Грейнахер
нім. Heinrich Greinacher
(UAZ) AB.1.0341 Greinacher.tif
Народився 31 травня 1880(1880-05-31)
Санкт-Галлен
Помер 17 квітня 1974(1974-04-17) (93 роки)
Берн
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Діяльність фізик, викладач університету
Заклад Бернський університет і Цюрихський університет

Генрих Грейнахер (нім. Heinrich Greinacher, правильна вимова Хайнріхь Грайнахер; 31 травня 1880, Санкт-Галлен — 17 квітня 1974, Берн) — швейцарський фізик. Поставив початкові експерименти і розвинув теорію магнетрона — «серця» мікрохвильовки, розробив Помножувач Грайнахера[1].

Грайнахер був єдиною дитиною в родині шевця Генріха Грайнахера і його дружини Пауліни. Він відвідував школу в Санкт-Галлені і вивчав фізику одночасно в Женеві та Берліні. Також він навчався на піаніста в Женевській консерваторії. Будучи по народженню Німецьким підданим, він натуралізувався в Швейцарії в 1894 році. У Берліні Грайнахер відвідував лекції Макса Планка і здобув ступінь доктора наук в 1904 році під керівництвом Еміля Варбурга. У 1907 році він отримав право на обіймання професорської посади в Цюріхському університеті, а в 1912 році переїхав до Цюріха на постійне місце проживання. З 1924 по 1952 році він був професором експериментальної фізики і директором фізичного інституту в Бернському університеті.

У 1912 році Грайнахер придумав магнетрон і дав фундаментальний математичний опис його роботи[2][3]. У 1914 році він винайшов Помножувач Грайнахера (випрямні схеми для подвоєння напруги)[4]. У 1920 році він узагальнив цю ідею отримавши ступінчастий помножувач напруги, і розробив методи виявлення заряджених частинок (пропорційний лічильник, іскрова камера)[5]. У 1930-х, з допомогою незалежно відкритого помножувача для дослідження атомних ядер, британські дослідники відкрили наведену радіоактивність.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Грайнахер одружувався двічі: в 1910 році з німкенею Марі Мальманн, з якою він мав двох дітей, а потім з 1933 з Фрідою Урбен з Інквіля (Швейцарія).

Фундація[ред. | ред. код]

У 1988 році в Берні був заснований фонд Генріха-Грейнахера (Heinrich-Greinacher-Stiftung). Гроші для фонду отримали з маєтку подружжя Фріди та Генріха Грейнахера. Процентні доходи від капіталу Фонду використовуються для фінансування премії Генріха Гренахера та для просування молодих дослідників та вчених.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Журнал «Электричество», 1939, номер 10-11, стр. 83.
  2. H. Greinacher (1912) «Über eine Anordnung zur Bestimmung von e/m» (Об аппарате для определения электромагнетизма), Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft, 14 : 856—864.
  3. «Invention of Magnetron»
  4. Greinacher, H. (1914). Das Ionometer und seine Verwendung zur Messung von Radium- und Röntgenstrahlen [The ionometer and its application to the measurement of radium- and Röntgen rays]. Physikalische Zeitschrift (German) 15: 410–415. . Його подвоювач напруги зображений на мал. 4 на стор. 412. Він використовував електролітичні випрямлювачі, які позначені «Z» (Zellen, осередки).
  5. Greinacher, H. (1921). Über eine Methode, Wechselstrom mittels elektrischer Ventile und Kondensatoren in hochgespannten Gleichstrom umzuwandeln [On a method to transform a.c. current via electrical diodes and capacitors into high-voltage d.c. current]. Zeitschrift für Physik (German) 4 (2): 195–205. Bibcode:1921ZPhy....4..195G. doi:10.1007/bf01328615.