Пахульський Генріх Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пахульський, Генрих Альбертович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 16 жовтня 1859(1859-10-16)
Місце народження с. Лази, Лукувський повіт, Седлецька губернія, Російська імперія
Дата смерті 2 березня 1921(1921-03-02) (61 рік)
Місце смерті Москва, РРФСР
Громадянство Росія
Професії піаніст, композитор, педагог
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1885)[1] і Музичний університет Фридерика Шопена (1876)[1]
Інструменти фортепіано
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
CMNS: Файли у Вікісховищі

Генріх Альбертович Пахульський (пол. Henryk Pachulski; 4 (16) жовтня 1859(18591016), с. Лази, Лукувський повіт, Седлецька губернія, Російська імперія2 березня 1921, Москва, РРФСР) — польський російський композитор, піаніст та музичний педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Альберта Пахульского, лісничого у володіннях Надії фон Мекк. Під її впливом Генріх поступив до Музичного інституту у Варшаві, який закінчив у 1876 р.: учень Рудольфа Штробля (фортепіано), Станіслава Монюшка та Владислава Желеньського. Потім навчався в Московської консерваторії у Миколи Рубінштейна, а після його смерті — у Олександра Михаловского, Павла Пабста та Антона Аренського, отримав диплом в 1885, а вже з 1886 почав викладати там же, з 1916 р. професор. Учнями Пахульского були, зокрема, Рейнгольд Глієр, Всеволод Задерацький, Георгій Шароєв.

Творчість[ред. | ред. код]

Генріх Пахульський був також композитором. Крім власних творів створив транскрипції для фортепіано в 4 руки багатьох творів Петра Чайковського, в тому числі Четвертої, П'ятої та Шостий симфоній; ці перекладання отримали високу оцінку Чайковського. Оригінальні твори Пахульського — переважно фортепіанні мініатюри, в тому числі дидактичного характеру: «Альбом для юнацтва», «Етюди у формі канонів», «Спеціальні вправи для підготовки до етюдів-арпеджіо»; навчальні твори Пахульського, за свідченням Тетяни Ніколаєвої, високо цінував Олександр Гольденвейзер, який користувався ними у своїй педагогічній діяльності[2]. Редагував видання етюдів А. Гензельта та Е. Зауера. Перший монографічний запис творів Пахульського був здійснений 2008 року до 150-річчя з дня його народження, польською піаністкою російського походження Любов'ю Навроцькою[3].

Сім'я[ред. | ред. код]

Старший брат Пахульского, піаніст і скрипаль Владислав Пахульський (1857—1919) став учителем музики дітей Надії фон Мекк та її особистим секретарем, одружився з її дочкою Юлією (1853—1915).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.mosconsv.ru/ru/person.aspx?id=9106
  2. Пушина Наталия Борисовна. Г. А. Пахульский — композитор, пианист, педагог [Архівовано 2010-02-18 у Wayback Machine.]: Диссертация на соискание учёной степени кандидата искусствоведения. — Москва, 2005. — 229 с.
  3. Arkadiusz Jędrasik. Muzyka fortepianowa Henryka Pachulskiego [Архівовано 23 серпня 2009 у Wayback Machine.] // Nasz Dziennik, 4 sierpnia 2009, Nr 181 (3502). (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]