Генріх Густав Райхенбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх (Хайнріх) Густав
Райхенбах (Рейхенбах)
Heinrich Gustav Reichenbach
Heinrich Gustav Reichenbach 1823-1889.jpg
Портрет Генріха Густава Рейхенбаха
Народився 3 січня 1823(1823-01-03)
Лейпциг, Саксонське королівство
Помер 6 травня 1889(1889-05-06) (66 років)
Гамбург, Німецька імперія
Громадянство Саксонське королівство, Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Діяльність ботанік, птерідолог, орнітолог, викладач університету
Відомий завдяки біологія
Alma mater Лейпцизький університет
Володіє мовами латина
Заклад Ботанічний сад Гамбурга
Членство Леопольдина
Батько Людвіг Райхенбах
Звання ботанік, фахівець з рослин сімейства Орхідні

Ге́нріх Густа́в Ра́йхенбах (нім. Heinrich Gustav Reichenbach, 1823—1889) — німецький ботанік-систематик, птерідолог і орнітолог; самий значний фахівець з орхідей в Німеччині XIX століття.

Він був сином ботаніка Генріха Готтліба Людвіга Райхенбаха, якому в кінці його життя допомагав — а після смерті якого продовжив — видавати величну ботанічну працю — Icones Florae Germanicae et Helveticae.

Шлях в науці[ред. | ред. код]

Вже з 18 років під керівництвом батька Генріх Густав почав вивчати орхідеї. Як і батько, Райхенбах-син пройшов курс природничих наук в Лейпцизькому університеті. У 1852 році він отримав вчений ступінь кандидата наук (дисертація була присвячена пилку орхідей). Незабаром після захисту дисертації він був затверджений екстраординарним професором ботаніки і одночасно зберігачем гербарію у Лейпцизькому університеті.

У 1863 році Райхенбах переїхав в Гамбург, де отримав кафедру професора ботаніки в Гамбурзькому університеті, а в 1864 році став ще й директором ботанічного саду в Гамбурзі (нім. Botanischen Gartens in Hamburg).

Роботи над систематикою орхідей[ред. | ред. код]

В останній третині XIX століття з Південній Америці і Азії в Європи хлинув потік нововиявлених видів орхідей, і Райхенбах ідентифікував, описував і класифікував багато з цих видів, виконавши при цьому величезну чорнову роботу. Проте, за відгуками сучасних йому ботаніків, ряд його систематичних записів були поверхневими, привівши в подальшому до деякого таксономічного безладу в родині Орхідні.

Зразки нових орхідей з усіх континентів посилали йому для ідентифікації, і вони, разом з його багатими примітками і малюнками, сформували величезний гербарій, який конкурував з гербаріумом Ліндлі в К'ю [1]

Після смерті в 1865 році одного Райхенбахів Джона Ліндлі, «батька сучасної науки про орхідеї», Райхенбах зайняв його місце найбільшого у світі експерта по орхідеям.

Тим не менш, Орхідаріум Королівських ботанічних садів в К'ю запросив до співпраці як ведучого систематики не Райхенбаха, як припускав він сам, а мало кому у той час відомого Роберта Ролфе (англ. Robert Allen Rolfe). Райхенбах обурювався і в обуренні заповідав свій величезний гербарій і бібліотеку не Садам в К'ю (як раніше передбачалося), а Музею природної історії у Відні, за умови, що музей не буде консультуватися з К'ю з питань орхідей протягом 25 років після його смерті. У кінцевому підсумку це призвело до ще більшої плутанини в систематиці орхідей, до великого числа подвійних чи потрійних описів одних і тих же видів орхідей, які згодом довелося з великими труднощами виправляти.

У 1886 році Генріх Зандер (англ. Henry Frederick Conrad Sander, нім. Heinrich Friedrich Conrad Sander) залучив художника Генрі Муна (англ. Henry Moon) (1857—1905) до роботи зі створення ботанічних ілюстрацій орхідей з описами Райхенбаха. У 1888—1894 роках було створено 192 листа. Мун малював орхідеї з натури, користуючись колекцією Зандера, потім переводив малюнок у гравюру, друкував відбитки, потім кожен Гравюрний відбиток розфарбовувався аквареллю від руки. У міру їх створення вони друкувалися протягом 6 років щомісяця. Це видання зараз відомо як Reichenbachia і є самим багатим коли-небудь створеним довідковим джерелом з орхідей.

Після смерті Райхенбаха його роботи були продовжені Фрідріхом Вільгельмом Людвігом Кренцліном (нім. Friedrich Wilhelm Ludwig Kraenzlin) (1847—1934).

Rchb. f. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Генріх Густав Райхенбах.
Перегляньте f. таксони, приписувані цьому f. автору, в International Plant Names Index (IPNI).

f. (або fil., від лат. filius — син) додаються до його ботанічної абревіатури при описаних ним таксонах, щоб відрізнити від батька, Генріха Готліба Людвіга Райхенбаха, ботанічне скорочення імені якого — Rchb.

На честь Райхенбаха-сина у 1881 році Жоан Барбоза Родрігес (порт. João Barbosa Rodrigues) назвав рід рослин Райхенбахантус (Reichenbachanthus) родини орхідних.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Reichenbach, H. G. Orchideae in Flora Germanica … Tentamen Orchidographiae Europaeae. 1850—1851 (лат.)
  • Reichenbach, H. G.De pollinis Orchidearum genesi ac structura et de Orchideis in artem ac systema redigendis. Commentatio quam ex auctoritate amplissimi philosophorum ordinis die mensis julii decimo hora decima MDCCCLII illustris ictorum ordinis concessu in auditorio juridico pro venia docendi impetranda publice defendet. Lipsiae, F. Hofmeister, 1852 (лат.) (докторська дисертація)
  • Deutschlands Flora … 13/14-22, 1850—1886 (нім.)
  • Reichenbach, H. G. Pescatorea. Iconographie des Orchidees. Bruxelles. 1854—1855. (нім.) (спільно з Г. Люддеманном)
  • Reichenbach, H. G. Catalog der Orchideen — Sammlung von G. W. Schiller. 1857 (нім.)
  • Reichenbach, H. G. & Kraenzlin, W. L. Xenia Orchidacea. Beiträge zur Kenntniss der Orchideen. Leipzig, F. A. Brockhaus, 1858—1900 (нім.) (в 3 томах, з 250 таблицями)
  • Reichenbach, H. G. Beiträge zu einer Orchideenkunde Central-Amerika's. Hamburg, T.G. Meissner, 1866 (нім.) (з 10 таблицями)
  • Reichenbach, H. G. Beitrage zur Systematischen Pflanzenkunde. 1871 (нім.)
  • Refugium Botanicum; or, Figures and Descriptions from Living Specimens of Little Known of New Plants of Botanical Interest. London, Vols. 1-5, 1869—1882 (лат.) (з 72 таблицями)
  • Reichenbach, H. G. Otia Botanica Hamburgensia …. 1878—1881 (лат.) (у двох частинах: I — 21 Apr 1878, II — 8 Aug 1881)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Robert Zander; Fritz Encke, Günther Buchheim, Siegmund Seybold (Hrsg.): Handwörterbuch der Pflanzennamen. 13. Auflage. Ulmer Verlag, Stuttgart 1984, ISBN 3-8001-5042-5. (нім.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Reinikka, M. A. A History of the Orchid, p. 215, Timber Press, Oregon, 1995

Посилання[ред. | ред. код]