Генріх Немирич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Генріх Немирич (XVIII ст., Черняхів, нині районний центр Житомирської області, Україна — 1805, Голландія) — український магнат з роду Немиричів.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив зі спольщеного українського роду Немиричів гербу Клямри, Черніхівської гілки. Його прадідом був Владислав Немирич, каштелян поланецький; дідом — Кароль Юзеф Немирич. Батьком Генріха був Бонавентура Немирич, староста новоселецький. Матірю — Ангела-Гонората Кжицька.

Народився в містечку Черняхові (нині селище міського типу, районний центр Житомирської області, Україна). В молодому віці їде навчатися до Парижу, де захопився вченням французького просвітителя, письменника, громадського діяча Вольтера. Закінчивши навчання в Парижі, Генріх Немирич повернувся на батьківщину натхненним послідовником цього передового енциклопедиста. Він відкрито проповідував атеїстично-матеріалістичні погляди передових філософів Франції у нас на Волині, за що вирок польського суду був дуже суворий: «Віддати його під меч ката… тіло чвертуванню, а перед тим живцем вирвати язик… і драти паси з тіла, потім все тіло порубати на дрібні шматки та розкидати по дорогам в їжу диким звірям»[1]

Г. Немирич був змушений виїхати за кордон, помер у Голландії в 1805 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Исторический вестник. — Кн. VII, 1885. — С. 102. (рос.)

Література[ред. | ред. код]