Генріх Треттнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Треттнер
Heinrich Trettner
Bundesarchiv Bild 146-1970-016-17, Heinz Trettner.jpg
Народження 19 вересня 1907(1907-09-19)
Німецька імперія Мінден, Вестфалія
Смерть 18 вересня 2006(2006-09-18) (98 років)
Німеччина Менхенгладбах, Північний Рейн-Вестфалія
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Kreuz.svg Бундесвер
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Roundel of the German Air Force (with Border).svg Люфтваффе
Рід військ кіннота
бомбардувальна авіація
Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
піхота
Освіта Боннський університет
Роки служби 19251945
19561966
Звання Luftwaffe epaulette Generalleutnant.svg Генерал-лейтенант Люфтваффе
Dienstgrad Bundeswehr LW General infobox.svg генерал
Формування 7-ма повітряна дивізія
Командування 4-та парашутна дивізія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль за Іспанську кампанію (Іспанія) Військовий Хрест (Іспанія)
Золотий Іспанський Хрест з мечами
За поранення (нагрудний знак)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Королівський Вікторіанський орден
Великий хрест 1-го ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» в спеціальному виконанні Великий хрест Королівського ордену Георга I (Греція)
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Значок парашутиста Люфтваффе Комбінований знак пілот-спостерігач Нарукавна стрічка «Крит»
Генріх Треттнер у Вікісховищі?

Генріх Треттнер (нім. Heinrich Trettner; нар. 19 вересня 1907, Мінден, Вестфалія — пом. 18 вересня 2006, Менхенгладбах, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Люфтваффе в роки Другої світової війни 19391945 та генерал Бундесверу в післявоєнній Західній Німеччині. Активний учасник Громадянської війни в Іспанії, кавалер Лицарського хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Генріх Треттнер народився 19 вересня 1907 у містечку Мінден у прусській провінції Вестфалія в родині німецького піхотного офіцера.

Військова кар'єра


У квітні 1925 року Треттнер поступив на військову службу фанен-юнкером до 18-го кавалерійського полку Рейхсверу в Бад-Каннштатті. У лютому 1929 отримав первісне офіцерське звання лейтенант. З листопада 1932 року звільнився з лав збройних сил та навчався у цивільному льотному училищі. Навчання льотній справі продовжив у лавах Італійських ВПС.

У жовтні 1933 відновився на дійсній військовій службі, з 1934 року — перевівся до Люфтваффе. З 22 листопада 1936 року записався добровольцем до легіону «Кондор», що підтримував франкістські війська у громадянській війні в Іспанії. 15 вересня 1937 призначений командиром ланки 88-ї бомбардувальної групи легіону «Кондор», що брала участь у знищенні іспанського міста Герніка.

Після повернення з Іспанії, Треттнер продовжив службу у повітряно-десантних військах, служив начальником оперативного відділу штабу 7-ї повітряної дивізії до 14 червня 1939 року. Під час Польської та Французької кампанії начальник штабу цієї дивізії. У травні 1940 року майор Треттнер організовує захоплення десантом голландського Роттердама, який одночасно піддався люфтваффе найжорстокішому бомбардуванню. За цю операцію він був нагороджений Гітлером Лицарським хрестом Залізного хреста.

У травні 1941 року Треттнер бере участь як начальник штабу XI-го авіакорпусу в найкровопролитнішій для німецьких десантників битві за Крит. Потім він воює в тій же посаді під Смоленськом, служить у Франції, а з жовтня 1943 року призначений командиром 4-ї парашутної дивізії, що формується в Італії — де вміло б'ється проти американців і британців, керує каральними операціями проти італійських партизан в районі Флоренції і Болоньї. У вересні 1944 року генерал-майору Треттнеру присвоєні дубове листя до Лицарського хреста Залізного хреста, зробивши його одним з 681 кавалерів цієї нагороди в Третьому рейху.

3 травня 1945 року, після капітуляції німецьких військ в Італії, запроторений до британського полону, де перебував до 12 квітня 1948 року.

Перші роки після звільнення працював на різних роботах, зокрема у Карітас Інтернаціоналіс, благодійному католицькому суспільстві при кельнському єпископаті, потім був комівояжером у приватних компаніях.

У листопаді 1953 року Треттнер став студентом університету Бонна, де вивчав економіку і юриспруденцію. Закінчивши університет 13 листопада 1956 року, здобув диплом у галузі політичної економіки.

2 листопада 1956 року відновився у лавах знов створених Збройних сил Німеччини в чині генерал-майора. До 1959 року він очолював відділ тилу в Європейській штаб-квартирі НАТО у Фонтенбло під Парижем.

У 1960 році був призначений командиром 1-го корпусу Бундесверу, в 1964 році став генерал-інспектором Бундесверу, досягши найвищої щаблі у професійній кар'єрі німецького військового. У 1966 році через розбіжності з політичним керівництвом ФРН він пішов у відставку.

18 вересня 2006 року відставний генерал Генріх Треттнер помер у Менхенгладбаху у віці 98 років, останнім з усіх німецьких генералів Вермахту.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.(англ.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1986). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945 Teil II: Fallschirmjäger. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-1461-8.(нім.)
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.(нім.)


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg
командир 4-ї парашутної дивізії

листопад 1943 — травень 1945
Наступник:
капітуляція


Командування військовими формуваннями (установами)
Бундесверу
Попередник:
генерал-лейтенант
Герхард Мацкі
I. Korps.svg
командир 1-го корпусу

1 березня 1960 — 30 вересня 1963
Наступник:
генерал-лейтенант
Вільгельм Маєр-Детрінг
Попередник:
генерал
Фрідріх Фертш
Flagge Generalinspekteur Bundeswehr.svg
генерал-інспектор Бундесверу

1 січня 1964 — 25 серпня 1966
Наступник:
генерал
Ульріх де Мез'єр