Генріх Шрот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Шрот
Heinrich Schroth
Heinrich Schroth by Alexander Binder.jpg
Ім'я при народженні Heinrich August Franz Schroth
Народився 23 березня 1871(1871-03-23)[1]
Пірмазенс, Німеччина[2]
Помер 14 січня 1945(1945-01-14) (73 роки)
Берлін, Третій Рейх[2]
Громадянство Німеччина Німеччина
Діяльність актор
Роки діяльності 1890—1943
У шлюбі з Käthe Haack[d]
Діти Carl-Heinz Schroth[d] і Hannelore Schroth[d]
IMDb ID 0775597

Генріх Шрот (нім. Heinrich Schroth *23 березня 1871 — †14 січня 1945) — німецький актор театру та кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Народився Генріх Огюст Франц Шрот в Пірмазенсі, Рейнланд-Пфальц, Німеччина. В 1890 році Шрот дебютував в Королівському театрі Зігмарінген. У 1894 році він працює в міському театрі в Аугсбурзі, в 1896 році в Майнці в 1897 році в Театрі Королевського Суду в Ганновері. З 1899 по 1905 рік він провів шість років у складі німецького драматичного ансамблю в Гамбурзі, з 1905 року виступав у різних берлінських театрах.

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Шрот дебютував у кіно в 1916 у драмі Волтер Шмідгаслера Велкер Лорбір. Він провів 1910-і рр. знімаючись в численних німецьких німих фільмах, працював з такими режисерами, як Георг Якобі, Роберт Віне і Гаррі Піль. Його кар'єра в 1920 був успішною, і він грав разом з такими зірками німого кіно як Ліль Даговер, Еміль Яннінгс, Пауль Вегенер і Бригітта Гельм. Шрот з легкістю переходить до епохи звукового кіно.

Під час Другої світової війни Генріх Шрот бере участь у великій кількості кінопроектів для нацистської партії, у тому числі пропагандистських фільмах для нацистського режиму.[3] На заключному етапі Другої світової війни, Рейхсміністр пропаганди Йозеф Геббельс поміщає Шрота у Gottbegnadeten-Liste («список Богом-обдарованих» або «незалежний список важливий артистів»), список артистів на 36 сторінках, що мають вирішальне значення для нацистської культури.[4] Найбільш помітної роботою Шрота епохи Другої світової війни, можливо, стала роль Герра фон Неуффера в антисемітській мелодрамі 1940 року Єврей Зюсс (нім. Jud Süß) режисера Файта Харлана, знятою за замовленням Геббельса.[5]

Театральна і кіно-кар'єри Шрота тривали п'ять десятиліть. Він помер у січні 1945 року.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Генріх Шрот був одружений тричі. Мало що відомо про його першу дружини. У пари народився син, Гайнц Шрот (1902—1957). Його друга дружина була Елс Раттершейм, у пари народився син, актор і режисер Карл-Гайнц Шрот (він же Гайнц Сайлер) в 1902 році. Його третя дружина була німецька актриса Кейт Хаак, з якою у нього народилась дочка, актриса Ганнелоре Шрот в 1922 році.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117099228 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Klee, Ernst: The Cultural Encyclopedia of the Third Reich: Who was Who Before and after 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 549.
  4. Klee. Ernst: The Cultural Encyclopedia of the Third Reich: Who was Who Before and after 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 549.
  5. Winkler, Willi: Eine Kerze für Veit Harlan. Süddeutsche Zeitung, 18 September 2009

Посилання[ред. | ред. код]